Культу́ра і тради́ції, пов'я́зані з Велико́дніми обрядо́вими хліба́ми на Букови́ні — традиція випікання та побутування різноманітних видів святкового хліба в Чернівецькій області. Елемент офіційно внесено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України наказом Міністерства культури України від 5 січня 2026 року (наказ № 10).
Великодній обрядовий хліб на Буковині є узагальненою назвою для цілого комплексу традиційної святкової випічки: пасок, бабок, спеціального обрядового печива тощо, які мають унікальні локальні особливості, технологію випікання та етнографічне значення.
Історія та етнокультурний контекст Традиція випікання великоднього хліба є однією з найдавніших та найважливіших складових святково-обрядової культури Буковини. Завдяки специфіці регіону, де історично перетиналися культури українців (зокрема буковинських гуцулів), румунів, поляків, німців та старообрядців, місцева обрядова випічка увібрала у себе взаємовпливи різних етнічних груп.
На території Буковинської Гуцульщини здавна збереглися три символічні види великоднього хліба за кольором, кожен з яких присвячувався окремій царині: темний (житній або пшеничний) — землі-годувальниці, білий — небу та померлим предкам, жовтий (яєчний) — сонцю та живому світу.
У радянський період традиції, пов'язані з виготовленням та релігійним обходом із цим хлібом, зазнавали утисків та висміювання, проте громадам удалося зберегти їх у автентичному вигляді. Дослідженню та збереженню традиції суттєво посприяли етнографічні проєкти, зокрема регіональне дослідження «Смаки Буковини».
Основні різновиди буковинських хлібів Буковинська великодня випічка вирізняється складною класифікацією та унікальними регіональними назвами й формами. Відомі такі види: до́ра — велика, головна святкова паска, яку випікають для освячення у церкві, символізує добробут родини; «рогата» паска — обрядовий хліб, рясно прикрашений об'ємним скульптурним рельєфом із тіста у вигляді ріжків, косиць, пташок чи хрестів; білоголова бабка — висока, солодка здобна випічка з білого борошна, традиційно після випікання полита «ситою» (медовим розчином) або цукровою глазур'ю; куку́ци (або кукуцики) — пісні житні чи пшеничні коржики, найдавніший (дохристиянський) елемент циклу. На Чистий четвер діти (яких називали «вогниками») обходять хати родичів та сусідів, сповіщаючи про наближення Великодня, а господарі роздають їм кукуци разом із писанками. Цей звичай досі активно побутує на Путильщині, Косівщині та Верховинщині. Триярусні, сирні та міщанські паски — інші локальні святкові вироби, поширені на рівнинній Буковині та в околицях Чернівців, що мають чітко визначену вікову рецептуру.
Охорона елементу Після офіційного визнання культури великоднього хліба об'єктом спадщини, Міністерство культури України та Експертна рада розробили спеціальні рекомендації для територіальних громад Чернівецької області. Вони спрямовані на фіксацію рецептур, передачу знань від старших носіїв традиції до молоді, а також популяризацію буковинської гастрономічної культури на національному та міжнародному рівнях.
Див. також Паска Нематеріальна культурна спадщина України
Джерела Наказ Міністерства культури України від 05.01.2026 № 10 «Про включення елемента до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України». Кожолянко Г. К. Етнографія Буковини. — Чернівці: Золоті литаври, 2001. Етнографічний проєкт «Смаки Буковини»: збірник автентичних рецептів. — Чернівці, 2022.
Посилання Буковинські великодні обрядові хліби внесли до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України — Офіційний сайт Чернівецької ОВА. «Рогата паска» і кукуци. Буковинські обрядові великодні хліби внесли до Нацпереліку спадщини — Суспільне Чернівці.