Carex sinodissitiflora — вид квіткових рослин з родини осокових. Поширення: Китай (центральна частина провінції Юньнань, Гуансі). Цей кореневищний геофіт росте переважно в помірному біомі.
Опис Кореневище коротке, здерев'яніле. Стебла утворюють густі дернинки, 20–55 см заввишки, досить тонкі, тригранні, гладкі, вкриті кількома піхвами без пластинок, що згодом розпадаються на волокна. Листки коротші за стебло; пластинки 3–6 мм завширшки, досить м'які, гладкі з обох боків, дрібнозубчасті вздовж жилок і країв; піхви 3–4 см завдовжки, буруваті. Колоски в кількості 4 або 5, двостатеві; чоловіча частина коротша за жіночу; колоски вузькоциліндричні, (4)5–6 см завдовжки, нещільні, містять понад 10 квіток; нижні колоски віддалені один від одного, на тонких ніжках (до 5 см), злегка пониклі; верхні колоски розміщені досить скупчено, на коротких ніжках або майже сидячі. Луски жіночих квіток зелені посередині, блідо-солом'яні з боків, довгасто-ланцетні або яйцеподібно-ланцетні, 3,5–4 мм завдовжки, з однією жилкою; верхівка загострена, з остюком або коротким вістрям. Мішечки жовтувато-зелені, довші за луску, майже прямостоячі, довгасто-ланцетні, пласко-опуклі, 6–7,5 мм завдовжки, перетинчасті, голі, з кількома жилками на зовнішньому боці; основа поступово звужується у відносно довгу ніжку, верхівка поступово переходить у довгий носик. Горішки жовтуваті, щільно охоплені мішечком, довгасті, пласко-опуклі, близько 3 мм завдовжки; основа на короткій ніжці, верхівка з коротким вістрям. Цвітіння та плодоношення: квітень–червень. Населяє вологі ділянки на гірських схилах; на висотах бл. 1900 метрів.
Примітки