«Фанфари» () — французький фільм режисера , представленого на попередньому перегляді Каннського кінофестивалю 2024 року.
Сюжет Головний герой – відомий та професійний диригент Тібо Дезормо (), паризький диригент та композитор з міжнародною кар'єрою. Він по-справжньому любить свою професію, якій присвячує все своє життя. Однак, несподівано чоловік довідується, що він смертельно хворий на лейкемію. Страшна хвороба швидко прогресує. Йому потрібний донор для найшвидшої трансплантації кісткового мозку. Шукаючи донора, головний герой знаходить свого рідного брата Джіммі Лекока (), музиканта та робітника фабрики. Тібо за допомогою тесту ДНК дізнається, що його усиновили, а також що у нього є біологічний брат Джиммі, працівник шкільної їдальні, котрий грає на тромбоні в духовому оркестрі на півночі Франції. Мабуть, їх розділяє все, крім любові до музики. Попереду на них чекає справжня сімейна історія. А возз’єднання братів розпочинає першу братську музичну подорож посеред цього загубленого світу. У фінальній сцені фільму звузить дисонансний та атональний симфонічний твір «Квадратура I та II» Мішеля Петросяна, який Тібо представляє глядачам у залі . Фінальна концертна сцена об'єднує два музичні світи, коли лунає «Болеро» Равеля, спочатку виконане а капела командою Джиммі в залі, а потім підхоплене оркестром на сцені, об'єднуючи двох братів через музику.Під фанфари (2024) cinezik.org 27.11.2024
Ролі виконують — Тібо Дезормо — Джіммі Лекок — Сабрина Людмила Мікаель — прийомна мати Тібо
Навколо фільму У фільмі звучить музика, що складається з творів різних жанрів, від класичної музики до поп-пісень та джазу: «Квадратура I та II», «Вальс для Тібо», оригінальна музика Мішеля Петросяна; Концерт для фортепіано № 23 Моцарта; Симфонія № 39 Моцарта; «Болеро» Моріса Равеля; Тріумфальний марш з «Аїди» Джузеппе Верді; «Я пам’ятаю Кліффорда» Бенні Голсона та Лі Моргана; «Забери мене геть» Шарля Азнавура; «Коли святі йдуть маршем», традиційний негритянський спіричуел; Увертюра «Гебридські острови» Мендельсона; Увертюра «Егмонт» Бетховена; Симфонія № 3 Малера; «Прелюдія до післяполудневого відпочинку Фавна» Клода Дебюссі; «Понеділок, вівторок... Дозвольте мені танцювати» Даліди. Каннський фестиваль розгорнув червону доріжку для учасників Муніципального шахтарського оркестру Лаллена (Північ Франції), які зіграли свої ролі у фільмі. «Те, що духовий оркестр частково є справжнім духовим оркестром Лаллена, надає фільму чогось дуже автентичного», – підкреслює актор Бенджамін Лавернь, «людям подобаються персонажі вже через п’ять хвилин, виникає негайна емпатія, і в цьому талант акторського складу.»«Фанфари»: відомий фільм про аматорські оркестри selmer.fr
Нагороди Премія на Міжнародному кінофестивалі у Сан-Себастьяні, (Іспанія): премія Доностія —
Примітки
Посилання (09.08.2026)