Аме́т Сеі́т-Аме́тов (крим. Amet Seit-Ametov; нар. 21 липня 1938, с. Ай-Васил, Ялтинський район, Кримська АРСР) — кримськотатарський художник прикладного мистецтва, графік і дизайнер. Член Спілки художників СРСР (з 1983) та Національної спілки художників України (з 1995). Представник покоління митців, які пережили депортацію 1944 року і після повернення на батьківщину активно працювали над збереженням і відродженням кримськотатарської культурної спадщини.

Біографія Народився 21 липня 1938 року в селищі Ай-Васил (нині — Васильківка) під Ялтою в родині Бекіра і Радіфе Сеіт-Аметових. Батько працював водієм, мати виховувала дітей. Родина мешкала у двоповерховому кам'яному будинку, збудованому дідом ще до революції, з характерними стрілчастими вікнами східного стилю і балконом з видом на море.

18 травня 1944 року під час депортації кримських татар шестирічного Амета разом із матір'ю, бабусею Фатімою, дядьком Сервером і дворічними сестрами-близнючками Мерієм і Зейнеп вивезли з дому. Родину спочатку відправили до Беговату (нині — Бекабад) в Узбекистані, де поселили в землянках, а згодом — до Таджикистану. Батько, який воював на фронті, зумів знайти родину вже після війни.

Художню освіту здобув в Узбекистані. У 1964 році закінчив Республіканське художнє училище імені П. П. Бенькова в Ташкенті. 1972 року закінчив Ташкентський театрально-художній інститут імені О. М. Островського за спеціальністю «художник-прикладник».

Працював дизайнером, оформлював музейні експозиції та виставки в Ташкенті, Москві та Ленінграді. З 1983 року — член Спілки художників СРСР. У 1989 році повернувся до Криму. З 1995 року — член Національної спілки художників України. Мешкає в селі Улу-Чокрак Сімферопольського району.

Творчість Основні теми творчості Амета Сеіт-Аметова — кримські пейзажі довоєнного періоду, зникаючі зразки кримськотатарської архітектури та сцени традиційного побуту кримських татар, натхненні старими фотографіями. Працює в техніках живопису, акварелі, пастелі, графіки (офорт, сангіна, олівець). Його роботи вирізняються легкістю, ліричністю та глибоким особистим ставленням до батьківщини, її історії та традицій.

Серед відомих творів: «Бричмулла I» (1972, офорт); «Бричмулла II» (1972, офорт); плакат «Олімпіада-80» (Москва, 1980); плакат «Блакитні дороги Батьківщини» (Всесоюзна виставка, 1985).

Роботи художника експонувалися на республіканських та міжнародних виставках в Україні, Узбекистані, Росії, Швеції та США.

Графічні роботи Амета Сеіт-Аметова, присвячені додепортаційному побуту кримських татар (сцени з чебуречними, продавцями айрану, калайджі тощо), прикрашають, зокрема, ресторацію «Крим» у Варшаві, яку відкрили його донька Ельміра Сеіт-Аметова та зять Ернест Сулейманов.

Родина Амет Сеіт-Аметов виховав двох дітей-митців: син Абдюль Сеіт-Аметов (нар. 1970) — відомий кераміст, який відроджує традиційну кримськотатарську кераміку; донька Ельміра Сеіт-Аметова (нар. 1973) — художниця, майстриня батику, до анексії Криму викладала на кафедрі декоративно-прикладного мистецтва в Сімферопольському університеті.

Дружина померла 2019 року від інсульту. Після цього художник майже припинив малювати пейзажі.

Примітки

Посилання Біографія на сайті музею Devlet Saray Сторінка на сайті «Ана юрт» Інтерв'ю-репортаж hromadske (2023) Матеріал LRT (2023)