Сейра́н Куртджемі́ль (; нар. 11 березня 1967, Янгіюль, Ташкентська область, Узбецька РСР) — кримськотатарський живописець, член Творчого об'єднання художників Узбекистану (з 1998).
Життєпис Народився 11 березня 1967 року в місті Янгіюль Ташкентської області Узбецької РСР у родині кримських татар, депортованих з Криму 1944 року.
1990 року закінчив художньо-графічний факультет Ташкентського державного педагогічного інституту імені Нізамі (майстерня Яніса Салпінкіді).
З 1991 року — учасник республіканських, міжнародних та зарубіжних художніх виставок. З 1998 року — член Творчого об'єднання художників Узбекистану при Академії мистецтв Узбекистану.
Персональні виставки відбулися в Сімферополі (1996) та Ташкенті (2011—2012). У 2010-х роках твори художника також експонувалися в Кримськотатарському музеї мистецтв.
За даними різних джерел, жив і працював у Ташкенті; згодом підтримував творчі зв'язки з Кримом.
Творчість Працює переважно в техніці олійного живопису. Створює пейзажі, натюрморти, портрети, картини на міфічні сюжети та декоративні композиції в імпресіоністичній манері, що характеризуються яскравістю колориту та узагальненістю форми.
На творчість митця помітно вплинули постімпресіонізм, авангард і концептуальне мистецтво. Характерними є пошуки краси і гармонії світу, осмислення вічних істин через своєрідну графічну та колористичну мову.
Мистецтвознавці відзначають «клаптиковий» характер його міських пейзажів, поетичність камерних мотивів і здатність підносити звичайні сюжети до рівня значущих художніх образів. Колір у роботах Куртджеміля часто виконує роль самостійного виражального засобу («промовистий колір»).
Основні твори Серед відомих робіт: «Квіти для коханих» (1993); «За білим птахом», «Риболовля» (обидві — 1994); «Ранок», «Доторк», «Вечір» (усі — 1995); «Граки прилетіли» (1997); «Сонячний день», «Листопад у місті дитинства» (обидві — 1998); «Жовтий натюрморт», «Сурмач», «Місячне затемнення» (усі — 1999); «Натюрморт із пляшками», «Квіти і фрукти» (обидві — 2004); «Схід сонця» (2008); «Близнюки», «На задвірках» (обидві — 2010); «Південне місто» (2011).
Також відомі роботи пізнішого періоду: «Людина, що йде» (2000), «Листопад» (2008), «Тиша» (2009), «Сільський краєвид» (2013), «Жовтень», «Осінь» (обидві — 2014), «Опівдні» (2017) та ін.
Колекції Твори художника зберігаються в Національній галереї мистецтв Узбекистану, Центрі сучасного мистецтва Узбекистану (Ташкент), а також у приватних зібраннях і галереях України, Узбекистану, Нідерландів, Німеччини, Великої Британії, Латвії, Ізраїлю, Франції, США, Греції, Республіки Корея та інших країн.
Примітки
Література Куртджеміль Сейран / І. А. Заатов // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Режим доступу: https://esu.com.ua/article-52066. «Patchwork» Worlds of the Painter Seiran Kurtjemil // San'at. — 2012. — № 1.
Посилання Стаття в Енциклопедії Сучасної України Біографічна довідка на сайті «Радіо Куреш» Біографія на сайті Devlet Saray Museum Стаття в журналі San'at (англійською)