Традиційний весільний стрій свашки та перезви У весільній обрядовості Самарівського краю особливе значення надавалося вбранню жінок, яких родина запрошувала до активної участі в дійстві. Якщо жінку кликали зі сторони молодого, вона виконувала роль «свашки», а якщо зі сторони молодої - йшла в «перезви». Кожна заміжня жінка мала у гардеробі відповідний весільний костюм.

Традиційне обрядове вбрання весільної свашки (початок XX століття) місцеві жителі називають «крамнина». Його виготовляли з білої тканини (краму), а для оздоблення використовували кольорову тканину, з якої вирізали стрічки та елементи геометричного орнаменту - так звані «барабани-вісімки». Цими елементами обшивали сорочку, передник та спідницю-фартух. Основними кольорами оздоблення слугували чорний, червоний та синій.Дідух А. С. Методика виготовлення аплікації з тканини на прикладі вбрання с. Самари Волинської області. — 2010.

До повного комплекту вбрання з «крамнини» входять:
Сорочка - виготовлена з бавовняного полотна мануфактурного виробництва. Її рукави, пазухи та уставки прикрашені аплікацією з кольорового сатину й вишивкою з узором «вочи».
Спідниця «фартух» - пошита з фабричних тканин, декорована поперечними смугами та зібрана у складки «фалди».
Фартух «притулка» - пошитий з одного полотнища тканини, зібраного на поясі в дрібні складки, а по низу прикрашений різнобарвними стрічками.
Крайка - обрядовий пояс, що доповнює комплект.
Намітка «плат» - рушникоподібний головний убір, прикрашений на кінцях смугами аплікації. Його пов'язували традиційним способом поверх кибалки - дерев'яного обруча (круга).
«Брижі» - деталь головного убору свашки, пошита з льону, фабричних тканин, дрібного скляного намиста та пучків фарбованого пір'я з півня. Головний убір додатково прикрашали паперовими квітками та стрічками.
Головна відмінність між вбранням свашки та перезви полягала у головному уборі: жінки з перезви зазвичай пов'язували хустину, тоді як свашка обов'язково носила кибалку з платом і брижами.

Традиція побутування костюма свашки у весільному обряді зберігалася орієнтовно до кінця 1980-х років.

Обрядовий фольклор та ролі учасників Бути свашкою вважалося почесною місією. На цю роль зазвичай обирали вродливих і веселих молодиць, оскільки вважалося, що це забезпечить радість і лад у новоствореній сім'ї. Свашка мусила знати всі весільні пісні.

Під час весільного дійства між свашками (з боку молодого) та перезвою (з боку молодої) відбувалося пісенне змагання: вони переспівувалися, виконували обрядові кпини та жартівливі пісні. Завершувалося змагання обіймами та спільним вивозом молодої до дому нареченого.

Пов'язані кулінарні традиції Традиційно весільні та святкові обряди в Самарах супроводжувалися випіканням обрядового хліба та пампушок на черені.
Технологія випікання: Тісто замішують на заквасці (розчині) й дають йому кілька разів підійти у дерев'яній діжці. Випікання відбувається безпосередньо на черені печі, з якого коцюбою та спеціальною міткою (спочатку сухою, потім вологою) повністю вимітають попіл і витирають ганчіркою. Тісто кладуть у піч за допомогою дерев'яної лопатки.
Традиційне значення: Пампушки вважалися пісною стравою. Раніше їх випікали перед Різдвом (називаючи «колядниками») та під час посту. Їх споживали з борщем, умочуючи в тук (топлений свинячий жир) зі шкварками або як десерт із медом, а також запивали вівсяним киселем.
 Збереження та популяризація Традиції самарівського весілля, автентичний спів та народні строї зберігаються й популяризуються завдяки діяльності місцевих фольклорних колективів, зокрема народно-аматорського ансамблю «Джерело» клубу села Язавні (керівниця - Олена Баранчук).

Зразки обрядового вбрання відновлюють дослідно-реставраційні установи. Зокрема, автентичне весільне вбрання «свашки» початку XX століття було відтворено етнопарком «Ладомирія» за оригінальними зразками з музейних фондів.

Елемент «випікання пампушок на черені» подано на включення до переліку об'єктів нематеріальної культурної спадщини Волинської області.

Примітки Приймачук Л. Берегиня поліського духу: волинянка відроджує давні традиції та пече пампушки за старовинним рецептом // Інформаційне агентство «Волинські Новини». — 2023. — 6 квітня. Етнопарк «Ладомирія» відтворив автентичне весільне вбрання «свашки» з Ратнівщини // Район.Ратне (ratne.rayon.in.ua). — 2023. — 9 червня. Обрядове вбрання весільної "свашки" (Ратнівський район, Волинська область. Початок ХХ століття)// Офіційна сторінка Ethnic Park Ladomyria у Facebook. - 2023. - 30 травня.