Бій під Каровим 11 травня 1944 року — це велике оборонне зіткнення сил Української повстанської армії (УПА) з підрозділами німецьких окупаційних військ, що відбулося у селі Карів (нині Шептицький район Львівської області).

Передумови Бою передувала атака і розброєння повстанцями 10 травня чотирьох німецьких жандармів із Рави-Руської та трьох вояків Вермахту, які вивозили збіжжя з млина у Боровому, а також двох вантажівок. Це пришвидшило заплановану акцію проти підрозділів УПА в Карові, які ускладнювали, а часто й унеможливлювали німцям заготівлю худоби та інших продуктів харчуванняЛітопис УПА. Нова серія. – Т. 12. – С. 271, 574–575.

У селі Карів було розквартовано три сотні УПА: «Галайда» (командир Дмитро Пелип—«Ем»), «Сіроманці» (командир Дмитро Карпенко—«Яструб») та вишкільна сотня «Морозенко». 11 травня повстанці проводили військові навчання. Місцеві інформатори заздалегідь повідомили повстанців про плановану антипартизанську операцію, проте командири сотень злегковажили, сподіваючись, що акцію розпочнуть на кілька днів пізніше. Крім того, в той час німці у Рава-Руському районі нав’язали УПА переговори, тому повстанці вважали, що ворог не поспішатиме із протиповстанськими акціями.

Хід бою Близько 11 годин ранку до села підійшов німецький 4-й поліцейський полк СС чисельністю близько 500 солдатів, що підтримувалися 10-13 танками, 4 гарматами та розвідувальним літаком. Через неоднозначне ставлення керівництва УПА до німців на тому етапі, командир «Яструб» спочатку наказав передати німцям вимогу «піти геть», не чекаючи на повномасштабну атакуБій у с. Карів на Львівщині. Сторінками боротьби УПА (80 років тому)..

Німецькі війська проігнорували вимогу і швидко перейшли у наступ, розділившись на дві групи. Перша група відрізала повстанцям шляхи відходу до лісу, а друга на автомобілях на повній швидкості увірвалася до Карова. Бій тривав близько 8 години. Упівці витримали три атаки і зуміли підбити один німецький танк, проте загалом зіткнення закінчилося поразкою для сил УПА, захоплених зненацька. Під тиском переважних сил ворога й артилерії, упівці з сотні "Сіроманці" змушені були прориватися з оточення в напрямку сусіднього Домашева, але коли з'ясувалося, що й у тому селі є німецькі війська, частина бійців УПА склали зброю. Сотні „Морозенко“ пощастило більше, бо вона цілком зберегла боєздатність, та зуміла відступити з втратою трьох убитих і двох пораненихМотика Ґжеґож. Від волинської різанини до операції «Вісла». Польсько-український конфлікт 1943‒1947 рр. / Авториз. пер. з пол. А. Павлишина, післям. д.і.н. І. Ільюшина. ‒ К.: Дух і літера, 2013. ‒ с. 153—154.

За різними даними, під Каровим загинуло від 8 до 36 упівців, кілька людей зазнали поранень, а близько 40 повстанців потрапили в полон. Крім того, загинуло 4 цивільних осіб, а ще 6 окупанти взяли як заручників. Німці захопили значні трофеї: великокаліберний кулемет, 6 ручних кулеметів та міномет. У Карові та сусідньому селі Домашів було повністю знищено та пограбовано багаті тилові склади постачання УПА. Самі села німці частково спалилиMotyka G. Ukraińska partyzantka 1942—1960. — Warszawa, 2006. — s. 227. Один із полонених повстанців Семен Руденко хотів бути посередником у поновленні переговорів з представниками УПА і під час контактів зі своїми 1 червня в місті Угнів втік від німцівПоляки і українці між двома тоталітарними системами. 1942—1945. — Варшава; Київ, 2005. — Ч. 2. — с. 1360—1361.

У грудні 1947 року українське підпілля підготувало спеціальний літопис підрозділу "Сіроманці", де вказало втрати гітлерівців під Каровим у 80 убитих та 58 поранених. У інших джерелах вказується цифра понад 20 убитихПанас К. Карів і карівці / К. Панас. — Львів: Кобзар, 2001. — С. 29. За даними німців, їхні втрати — 2 легкопораненіГДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. 372. – Т. 36. – Арк. 260-263.

Джерела Мороз В. Діяльність сотні "Сіроманці” у Львівській воєнній окрузі "Буг” (весна–осінь 1944 р.). Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 2012. Вип. 22. С. 321-323

Примітки