Асан Меметович Чергєєв (крим. Asan Memet oğlu Çergeyev; 15 травня 1879, с. Ачікеч, Перекопський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія — 23 березня 1946, Андижан, Узбецька РСР) — кримськотатарський поет, педагог, класик кримськотатарської літератури першої половини XX століття, один із засновників сучасної кримськотатарської дитячої літератури. Писав під псевдонімом Бельгісіз («Невідомий»).

Біографія Народився 15 травня 1879 року в селі Ачікеч (нині — Харитонівка, Сімферопольський район) Перекопського (Орського) повіту Таврійської губернії в родині спадкового дворянина-мурзи Мемета-бея Чергєєва та його дружини Уріє-ханим. Походив зі знатного кримськотатарського мурзинського роду. Початкову освіту здобув у місцевій школі. Великий вплив на виховання хлопчика мав дід Булат-бей — відставний майор, учасник Кримської війни 1853—1856 років, який наполягав на світській освіті онука.Абибуллаева Д. И. Жизнь и творческая деятельность Асана Чергеева — выпускника Симферопольской татарской учительской школы (1879—1946) // Вопросы крымскотатарской филологии, истории и культуры. — 2019.

У 1892—1899 роках навчався в Сімферопольській татарській учительській школі (семінарії), де й розпочав літературну діяльність. Після закінчення навчання повернувся до рідного села, працював учителем, згодом — у земстві. У 1906 році був обраний членом Перекопської земської управи.

У 1909 році переїхав до Сімферополя, де працював учителем. Того ж року в приватній друкарні Менделя Ізраїльовича Абкина в Джанкої вийшла його перша значна поема «Эшит, мевта не севлеюр!» («Послухай, що каже небіжчик!») накладом 500 примірників. У творі, написаному від імені давно померлого кримського татарина, який оживає і бачить занепад свого народу, бідність, руйнування культурної спадщини та втрату національної ідентичності, автор різко критикував колоніальну політику царської Росії, закликав до єдності народу та просвітництва. Поема була сприйнята владою як антиурядова прокламація.

У 1911—1912 роках жандармерія встановила авторство, конфіскувала наклад, провела обшуки та допити. У 1912 році Чергєєва засудили до ув'язнення. У 1913 році його амністували у зв'язку з 300-річчям династії Романових.

Під час Першої світової війни (1914—1921) служив у діючій армії, продовжуючи писати. Після демобілізації працював учителем у різних районах Криму, зокрема в Біюк-Янкої. У 1923 році одружився з Аріфе Джемілєвою; у 1924 році народилася донька Зехра. У листопаді 1923 року недовго працював актором Кримськотатарського державного театру. Викладав у Тотайкойському педагогічному технікумі.

У квітні 1931 року вдруге заарештований органами ГПУ за звинуваченням у антирадянській агітації та намірі втекти за кордон. Засуджений до 5 років таборів. Після звільнення повернувся до педагогічної діяльності.

У травні 1944 року разом із усім кримськотатарським народом депортований. Спочатку перебував на Уралі (Стара Ляля), згодом переїхав до Узбекистану. Помер 23 березня 1946 року в лікарні міста Андижан.

Творчість Асан Чергєєв — один із основоположників нової кримськотатарської поезії демократичного напряму та зачинатель радянської кримськотатарської дитячої літератури. Його літературна спадщина налічує близько 30 поем і п'єс, а також численні вірші та збірки.

Найважливіші твори: «Къарт багъчаджы» («Старий садівник», 1899) — перший відомий вірш, написаний під час навчання; «Козьяш хан-чешмеси» («Фонтан сліз», 1908); «Эшит, мевта не севлеюр!» («Послухай, що каже небіжчик!», 1909) — найвідоміша поема; «Такъдир» («Доля», 1917); «Аджы Іслям молла»; «Омюр — чыракъ» («Життя-свічка»); «Айванлар не айталар» («Що кажуть тварини», 1928) — збірка дитячих віршів, що стала класикою кримськотатарської дитячої літератури; «Тильки ве къоян» («Лисиця і заєць», 1928); «Йыл дёними» («Річний кругообіг») — п'єса для дітей.

У творах поєднував лірику, сатиру, соціальну критику, антиклерикальні мотиви та фольклорні традиції. Мова творів багата, близька до народної, з елементами різних діалектів. Багато віршів перекладено російською, узбецькою та іншими мовами. У 1986 році в Ташкенті вийшла збірка «Айванлар не айталар» накладом 75 000 примірників із ілюстраціями.

Після депортації окремі твори друкувалися в газетах і хрестоматіях («Эдебият хрестоматиясы», 1971; «Саадет ичюн», 1976; «Янъы дюнья»).

Пам'ять Асан Чергєєв входить до шкільних і університетських програм з кримськотатарської літератури. Його твори регулярно публікуються, а ювілеї відзначаються в Криму та серед кримськотатарської діаспори. Онук поета Асан Айдерович Чергєєв написав музику до пісень на вірші діда.

Примітки

Література Керимов И. А., Гуменюк В. И. Поэма Асана Чергеева «Послушай, о чем говорит покойник!». История публикации, реакция властей // Филологические науки. Вопросы теории и практики. — 2025. — Т. 18, вып. 9. — DOI: 10.30853/phil20250566. Абибуллаева Д. И. Жизнь и творческая деятельность Асана Чергеева — выпускника Симферопольской татарской учительской школы (1879—1946) // Вопросы крымскотатарской филологии, истории и культуры. — 2019. Музафаров Р. Чергеев Асан Мемет оглу // Крымскотатарская энциклопедия. — Симферополь, 1995. — Т. 2. Юнусова Л. С. Асан Чергеев // Крымскотатарская литература. Сборник произведений фольклора и литературы VIII–ХХ вв. — Симферополь: Доля, 2002.

Посилання Календар пам'ятних дат: 15 травня (Radio Kuresh) Стаття про поему «Послухай, що каже небіжчик!» (ResearchGate) Наукова стаття про життя і творчість (КиберЛенинка)