6 квітня (за іншими даними — 27 березняНацистские документы об УПА: разночтение — Одесса: Астропринт, 2003. — С. 175.) 1943 року в окупованому нацистами Ковелі відбувся збройний бунт та масове дезертирство особового складу української допоміжної поліції. Поліцейські атакували німецькі об'єкти, звільнили в'язнів та з боєм покинули місто, щоб приєднатися до загонів УПА.

Хід подій та хронологія Повстання було сплановано за дорученням проводу ОУН(б) під керівництвом Юрія Стельмащука («Рудого»). Це було частиною скоординованої акції масового переходу українських поліцейських Волині до лав повстанців навесні 1943 рокуМотика Ґжеґож. Від волинської різанини до операції «Вісла». Польсько-український конфлікт 1943‒1947 рр. / Авториз. пер. з пол. А. Павлишина, післям. д.і.н. І. Ільюшина. ‒ К.: Дух і літера, 2013. ‒ с. 62Літопис УПА. Т. 27. Роман Петренко. За Україну, за її волю: (Спогади). Торонто; Львов. 1997. С. 115..

Повсталі атакували місцеву в'язницю та концентраційний табір примусової праці. Їм вдалося повністю звільнити всіх ув'язнених.

При спробі прориву і виходу з Ковеля зав'язався інтенсивний стрілецький бій між поліцейськими, що дезертували, і німецьким гарнізоном міста.

Згідно з розвідувальним зведенням радянських партизанів, під час цього бойового зіткнення повстанці знищили 18 німецьких військовослужбовцівВЫПИСКА из разведсводки штаба партизанского отряда Житомирской области (Сабуров) 24ЛУ.43 г. Карта 1:200 000 № 4 Ковель. 6.4.43. В местечке произошел бой немцев с полицией (националистами). Полиция убила 18 немцев, выпустила арестованных из тюрьмы и распустила лагеря трудовой повинности. После боя гарнизон немцев увеличился до 4000 человек 14.4.43. Шитов, Хроленко. … (данные штаба т. Шитова). Верно; подпись 30 июня 1943 года. Копіи. Машинопись. (ЦДАГО, ф.62, оп.1, спр.1387, арк.3-5). Точні дані про втрати серед повстанців різнятьсяGrzegorz Motyka: Ukraińska partyzantka 1942—1960, s. 195 i 312, Warszawa 2006, ISBN 83-88490-58-3..

Підсумки та наслідки Вирвавшись із Ковеля, колишні поліцейські та частина звільнених в'язнів пішли до довколишніх лісів. Там вони сформували першу в районі Ковеля сотню УПА — «Стохід», яку очолив Олекса Шум (Вовчак).

Події у Ковелі стали одним із ключових етапів дезертирства шуцманшафту на Волині. Загалом навесні 1943 року від 4 до 6 тисяч місцевих поліцейських пішли в ліс, що різко загострило антинімецькі настрої у регіоні та призвело до ескалації польсько-українського етнічного конфліктуMotyka G. Ukraińska partyzanka 1942—1960: Dzialność Organizacji Ukraińskich nacjonalistów i Ukraińskiej Powstańczej Armii. Warsawa, 2006. S. 308—309.Мотыка Г. Антипольська акція ОУН-УПА // Незалежний культурологічний часопис «Ї». Львів, 2003. № 28. Волинь 1943. Боротьба за землю. С. 35-37..

У деяких радянських документах згадується, що дезертирство поліції могло координуватись із радянськими партизанами Антона Бринського для спільного ослаблення німецького тилу. Бринському вдалося домогтися тимчасового нейтралітету з повстанцями Поліської Січі (бульбівцями) та співпраці з бандерівцями на Волині у боях із німцямиСообщение начальника БШПД П.З. Калинина и начальника Отдела специнформации БШПД П. Шмакова П.К. Пономаренко «О существовании националистических контрреволюционных организаций на территории УССР, временно занятой противником» // Украинские националистические организации в годы Второй Мировой Войны". т.1. 1939-1943. Москва. РОССПЭН. 2012, стр. 676-679ОУН-УПА в Беларуси. 1939‒1953 гг.: документы и материалы. 2-е изд. / Состав.: В. И. Адамушко, H. A. Валаханович, В. И. Гуленко, Д. Н. Жигалов, Ю. В. Зверев, А. Г. Карапузова, В. Д. Селеменев, В. В. Скалабан; Ред. кол.: В. И. Адамушко, И. А. Валаханович, В. К. Дорошевич, В. П. Крюк, В Д. Селеменев, В. В. Скалабан, A. B. Шарков. Департамент по архивам и делопроизводству Министерства юстиции Республики Беларусь; Национальный архив Республики Беларусь; Государственный архив Брестской области; Центральный архив Комитета государственной безопасности Республики Беларусь. ‒ Минск: Выш. шк., 2012. ‒ с. 48-49. Сам же Бринський у власних мемуарах вказував, що посприявши дезертирству поліції і послабити таким чином німців, передбачав, що поліцейські підуть у його загін, а не потраплять до націоналістів. Тому радянські партизани необачно прискорили активізацію дій бандерівського партизанського рухуА.Бринский. По ту сторону фронта. Воспоминания партизана. Ч. 2. — Москва, 1961, c. 172—183.

Джерела Протокол судового засідання по справі Стельмащука Ю. О., 6 серпня 1945 Літопис УПА. – Т. 21: УПА в світлі німецьких документів. – Кн. 3: червень 1941 – травень 1943 / Відп. ред. Є. Штендера; Співред. П. Потічний. – Торонто: Вид-во "Літопис УПА”, 1991. – с. 169

Примітки