Зигмунт Родаковський (; 21 травня 1821, Львів — 24 січня 1906, Нью-Йорк) — польський адвокат, член Галицького сейму 1-ї каденції, професор Університету Ліхай у Бетлегемі.
Біографія Він був старшим сином львівського адвоката Павла Родаковського та німкені Марії, уродженої Зінгер, братом художника Генрика Гіполіта та австро-угорських генералів Юзефа та Максиміліана. Закінчив середню школу у Львові та вивчав право у Львівському університеті з 1838 по 1842 рік, отримавши ступінь доктора. З 1846 по 1847 рік він був стажером у прокуратурі у Львові. Після смерті батька в 1851 році він перейняв його юридичну фірму. До 1857 року він став одним із найкращих адвокатів з кримінального захисту у Львові. Він дружив з Каролем Шайнохою, Вінцентієм Полем та Зигмунтом Качковським. Представляв інтереси князя Адама Сапеги. З 1861 по 1867 рік був членом Львівської міської ради. У січні 1863 року разом із Флоріаном Земялковським подав до ради подання про рівні права для всіх релігій. У 1863 році став головою Львівського міського комітету, завданням якого було надання допомоги повстанцям. У серпні 1863 року він приєднався до Кароля Губицького у Східно-Галицькому комітеті та став його фінансовим агентом, що вимагало поїздок до Варшави, Відня та Парижа. Він виступав проти підпорядкування комітету Національному уряду. Засідання комітету проводилися в його квартирі у Львові або вдома у його подруги, акторки Анелі Ашпергерової. 15 серпня 1863 року комісар Національного уряду Станіслав Ярмунд розпустив комітет, щоб скасувати це рішення. Родаковський вирушив до Варшави, а в листопаді 1863 року приєднався до Департаменту Національного уряду у справах Галичини. У грудні він зіткнувся зі значними неприємностями через викриття шпигунської діяльності Зигмунта Качковського, який отримав інформацію від Родаковського. Він також виконував обов'язки політичного адвоката в 1866 році, захищаючи Кароля Відмана, звинуваченого у державній зраді. У жовтні 1866 року, після додаткових виборів у Тернополі, його було обрано до Національного сейму, замінивши померлого Фелікса Райснера. У 1867 році він безуспішно балотувався на переобрання до сейму. В середині 1867 року він виїхав до Константинополя, а потім до Сполучених Штатів. Від'їзд був спричинений фінансовим крахом та конфіскацією значної суми грошей австрійською поліцією в 1863 році. Від'їзд також викликав такий резонанс у Галичині, що родина розірвала всі зв'язки з Зигмунтом. Лише його брат Юзеф, який жив у Відні, підтримував листування та контакти. У Сполучених Штатах Зигмунт змінив ім'я та став Северин Рінгер. Спочатку він працював у судноплавній компанії, потім викладачем у школі-інтернаті та вчителем німецької мови в приватній школі. З 1871 року він викладав європейську історію, німецьку та французьку мови в Університеті Ліхай у Віфлеємі. У 1880 році він став професором сучасних мов, літератури та історії. 27 грудня 1879 року він одружився з Елізою Мінот, від якої у них народився син Павел. У 1905 році він вийшов на пенсію та повернувся до Нью-Йорка, де невдовзі помер.
Примітки
Посилання
Zbigniew Fras "Rodakowski Zygmunt (1821-1906)" [w] "Polski Słownik Biograficzny tom XXXI wyd. 1988-1989 s.348-350 Grodziski S., Sejm Krajowy Galicyjski 1861-1914, Warszawa: Wydawnictwo Sejmowe, 1993, ISBN 83-7059-052-7, OCLC 830051670 "Wykaz Członków Sejmu krajowego królestwa Galicyi i Lodomeryi, tudzież wielkiego xięstwa Krakowskiego w r. 1866", Lwów 1866