Тетяна Олександрівна Дагович (нар. 1980, Дніпропетровськ, Українська РСР) — українська письменниця, поетеса та прозаїк, викладачка. Пише російською мовою. Лауреатка «Російської премії» (2016), міжнародної літературної премії «Рукопис року» (2010), фіналістка премії імені Інокентія Анненського.
Біографія
Народилася у 1980 році в місті Дніпропетровськ (нині — Дніпро), Українська РСР.
У дитинстві займалася балетом. Навчалася у Білоруському хореографічному училищі в Мінську, пізніше — у Дніпропетровській школі класичного танцю.
Після отримання середньої освіти вступила на філологічний факультет Дніпропетровського національного університету, який успішно закінчила.
Пізніше здобула освіту за напрямом «філософія» у Мюнстерському університеті.
З 2003 року проживає у Німеччині, де працює науковою співробітницею та викладачкою.
Літературна діяльність
Тетяна Дагович активно займається літературною творчістю російською мовою. Її твори публікувалися у літературних журналах «Новая Юность», «Знамя», «Homo Legens», «Нева» та інших виданнях. Також її твори виходили в альманасі «Толстый: Всё включено». Німецькомовні публікації авторки з'являлися в альманасі «Poesiealbum neu» та на платформі австрійського журналу «Mosaik».
Є постійною авторкою журналу «Берлин. Берега».
Авторка прозових книг: «Ячейка 402»; «Хохочущие куклы»; «Продолжая движение поездов»; «Растения цвета любви».
За роман «Ячейка 402» у 2010 році отримала премію «Рукопис року» у номінації «Оригінальна ідея».
У 2016 році стала лауреаткою «Російської премії» за рукопис повісті «Продолжая движение поездов». У 2018 році твір був виданий окремою книгою видавництвом «Время».
Її творчість також була відзначена потраплянням до короткого списку премії імені Інокентія Анненського та довгого списку премій імені Ісаака Бабеля і MyPrize.
Відгуки критики
Редакторка Катерина Серебрякова звертала увагу читачів на майстерність авторки, зазначаючи щодо збірки «Хохочущие куклы»:
Громадянська позиція
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Тетяна Дагович опублікувала антивоєнні есе у журналі «Берлин. Берега» та на порталі Huxley. Також брала участь у численних заходах на підтримку України в Німеччині.
Проживає у місті Унна, Німеччина.
Бібліографія
Проза
«Ячейка 402» — роман; «Хохочущие куклы» — збірка повістей; «Продолжая движение поездов»; «Растения цвета любви».
Нагороди та відзнаки
лауреатка міжнародної літературної премії «Рукопис року» у номінації «Оригінальна ідея» (2010); лауреатка «Російської премії» (2016) — за повість «Продолжая движение поездов»; короткий список премії імені Інокентія Анненського; довгий список премії імені Ісаака Бабеля; номінантка премії MyPrize; номінантка премії імені Ернеста Хемінгуея (2020).
Примітки
Посилання