Ліквідація Кароля Сверчевського (псевдонім «Вальтер») відбулася 28 березня 1947 року внаслідок засідки, яку влаштували бійці Української повстанської армії (УПА) поблизу села Яблінки під Балигородом у Бескидах. На момент загибелі Сверчевський обіймав посаду заступника міністра національної оборони Польської Народної Республіки та був генерал-полковником Червоної армії і комуністичного Війська ПольськогоЗагадка вбивства генерала Свєрчевського.
Перебіг подій та обставини бою Сверчевський здійснював інспекцію гарнізонів Війська охорони прикордоння. Він виїхав із Балигорода до Тісни, не знаючи про присутність великих сил українських повстанців у цьому районі. Конвой генерала складався з легкового автомобіля Dodge та двох вантажівок супроводу з невеликим конвоєм (32 солдати). Напад здійснила сотня УПА — «Ударники-5» під командуванням Степана Стебельського («Хріна») приблизно в 9.30 годин ранку. Аналіз свідчить, що генерал потрапив у засідку УПА випадково: повстанці не знали, що в колоні перебуває такий воєначальник, і планували звичайний наліт на польський патруль з метою захоплення зброї.
Конвой потрапив під щільний вогонь українських партизанів, озброєних кулеметами і мінометами. Це змусило поляків розвантажити авто та прийняти оборонні позиції. І так засідка перемінилася в бій, який тривав приблизно півгодини. Під час перестрілки Сверчевський дістав три смертельні поранення. Разом із ним загинули підпоручник Юзеф Крисіньський та капрал Стефан Стрельчик, а двоє офіцерів, підполковник Ян Гергард і хорунжий Зигмунт Блюмський, дістали поранення в ноги.
Частину солдатів охопила паніка. Двоє повстанців підбігли до покинутих автомобілів, але не знайшли в них — всупереч очікуванням — жодного спорядження. Коли невдовзі під'їхав ще один автомобіль із групою польських солдатів, упівці відступили. З польських газет Стебельський дізнався, хто загинув від його рук. Таким чином, випадкова засідка принесла сотні «Хріна» успіх, завдяки якому вона відтоді стала найвідомішим підрозділом УПА в ПольщіMotyka G. Ukrainska partyzantka 1942—1960. Dzialalnosc organizacji ukrainskich nacjonalistow i Ukrainskiej Powstanczej Armii. Warszawa, 2006. — s. 586.
Наслідки Смерть високого військового посадовця миттєво набула політичного забарвлення. Уже наступного дня, 29 березня 1947 року, Політбюро ЦК Польської робітничої партії ухвалило рішення про масову депортацію українського населення. Вбивство генерала стало офіційним приводом і каталізатором для старту військово-політичної операції «Вісла» (розпочалася 28 квітня 1947 року). У результаті цієї акції близько 141 тисячі українців було примусово переселено з Лемківщини, Надсяння, Підляшшя та Холмщини на колишні німецькі землі на заході й півночі Польщі, а діяльність ОУН-УПА на Закерзонні було остаточно згорнуто.
1 квітня 1947 року поблизу місця загибелі «Вальтера» інша бескидська сотня УПА «Ударники-3» під командування «Бора», — здобула тут ще одну перемогу, дощенту перебивши тридцятиособовий загін Прикордонних Військ, які прибули сюди у складі групи прикриття слідчої комісіїVIII. Śmierć generała Karola ŚwierczewskiegoБорьба польских вооруженных сил против украинских националистов в 1944—1947 годах / Н. Платошкин // Международная жизнь. — 2015. — № 3. — С. 105—124. — Библиогр.: с. 124 (8 назв.). — Примеч. в сносках.
Теорії змови та слідства Через значущість постаті Сверчевського у комуністичному блоці виникло кілька версій його загибелі: офіційне польське розслідування одразу поклало вину на «банди УПА», що й послужило пропагандистським виправданням депортаційОперація Вісла: 70 років злочину польських комуністів, спланованому в Москві 28 квітня 2017, 16:55.
На початку 1950-их років співробітники військової інформаційної службою ПНР (аналог радянського СМЕРШу) намагалися сфабрикувати справу про «внутрішню змову» польських офіцерів, які нібито співпрацювали з УПА для дискридетації загиблого генерала і звинувачення його у «правому ухилі». Після смерті Сталіна цю версію закрилиTrzy śledztwa w sprawie zabicia przez UPA generała Karola Świerczewskiego „Waltera”.
Існують гіпотези про те, що ліквідацію могли підлаштувати радянські спецслужби, оскільки Сверчевський мав репутацію алкоголіка та припускався значних помилок під час Другої світової війни, проте документальних підтверджень цієї версії немає. Сучасні дослідники погоджуються з фактом успішної фронтової партизанської засідки УПА.
Джерела "Хрін" для генерала. Загибель Кароля Сверчевського в засідці УПА. Петро Содоль
Примітки