Яросла́в Софро́нович Кравчу́к (нар. 13 грудня 1937, с. Кустин, Рівненський район, Рівненська область) — український науковець-геоморфолог, фізико-географ, доктор географічних наук, професор, Заслужений працівник освіти України, заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка. Декан географічного факультету ЛНУ ім. І. Франка (1984–2002).
Біографія Ранні роки та освіта Народився в селянській родині. Початкову та неповну середню освіту здобував у селах Кустин і Забороль (1944–1950), а середню — в Олександрійській середній школі (1950–1953).
У вересні 1953 року вступив на географічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка, який закінчив у червні 1958 року за спеціальністю «Фізико-географ», «Учитель географії середньої школи» (дипломна робота: «Геоморфологічна будова долини Свічі»). Під час навчання брав активну участь у студентському науковому гуртку під керівництвом професора П. Цися та доцента Л. Скварчевської.
Науково-педагогічна та адміністративна діяльність 1958–1961 — учитель географії Щирецької середньої школи. 1961–1965 — інженер ґрунтової експедиції науково-дослідного сектору (НДС) Львівського університету. Брав участь у польових ґрунтово-геоморфологічних дослідженнях і картографуванні цілинних земель у Казахстані (Цілиноградська та Павлодарська області). 1965–1968 — старший інженер-геоморфолог комплексної географічної експедиції НДС, навчався в заочній аспірантурі при кафедрі геоморфології, керував геоморфологічними загонами та партією в Українських Карпатах. 1968–1971 — начальник геоморфологічної партії НДС Львівського університету. Березень 1971 — захистив кандидатську дисертацію на тему «Геоморфологія Пригорганського Передкарпаття» на спеціалізованій Вченій раді географічного факультету ЛДУ ім. Івана Франка. 1971–1974 — начальник науково-дослідного сектору Львівського університету. Січень 1974 — присвоєно вчене звання старшого наукового співробітника з геоморфології і палеогеографії. 1974–1976 — доцент кафедри геоморфології. У квітні 1978 року присвоєно вчене звання доцента цієї ж кафедри. 1976–1987 — завідувач кафедри геоморфології Львівського університету. Грудень 1984 — березень 2002 — декан географічного факультету та голова Вченої ради географічного факультету ЛНУ ім. Івана Франка. За період його керівництва на факультеті було відкрито нові спеціальності та кафедри (зокрема, кафедри географії України, раціонального використання природних ресурсів і охорони природи, географії ґрунтів, конструктивної географії та картографії), розширено міжнародне співробітництво. Червень 1989 — червень 2017 — науковий керівник науково-дослідної лабораторії інженерно-геоморфологічних (з 2000 р. — інженерно-географічних, природоохоронних і туристичних) досліджень (НДЛ-51). Липень 1990 — червень 2017 — завідувач кафедри геоморфології (з 2000 р. — кафедра геоморфології і палеогеографії) ЛНУ ім. Івана Франка (з перервою у 2002–2003 рр., коли виконував обов'язки завідувача). Грудень 1991 — присвоєно вчене звання професора кафедри геоморфології. Березень 2000 — жовтень 2001 — професор надзвичайний Університету Марії Кюрі-Склодовської у Любліні (Польща).
Наукова діяльність Основні напрями наукових досліджень охоплюють: Геоморфологічне та ґрунтово-ерозійне картографування: розробка градацій крутості схилів для Українських Карпат, вдосконалення методики великомасштабного картографування сучасних морфодинамічних процесів (зсув, сель, лінійна та площинна ерозія). Морфоструктурний аналіз: детальне обґрунтування та виділення морфоструктур до 4–5-го порядків Карпатського регіону (Передкарпаття, Скибові, Полонинсько-Чорногірські Карпати, Вулканічне пасмо, Солотвинська та Чоп-Мукачівська улоговини). Дослідження морфоскульптури та денудаційних поверхонь: виділення та опис денудаційних поверхонь (педиментів) делювіально-дефлюкційного типу в Передкарпатті; наведення доказів міндельського віку зледеніння у північно-західному Передкарпатті. Природоохоронні території та геопарки: обґрунтування концепцій транс’європейських природоохоронних поясів, мережі геопарків в Україні (Вулканічні Карпати, Подільські Товтри, Придністер'я) та розробка навчального курсу «Геолого-геоморфологічні туристичні об’єкти».
Науковець є автором і співавтором численних монографій серії «Рельєф України», підручників, навчальних та навчально-методичних посібників.
Науково-організаційна та громадська діяльність Участь у з'їздах та конференціях: делегат з'їздів Географічного товариства СРСР (Тбілісі, 1975; Фрунзе, 1980; Київ, 1990) та Географічного товариства України (Луганськ, 1980; Сімферополь, 1985; Одеса, 1990; Рівне, 1992; Київ, 1995; Луцьк, 2000; Чернівці, 2004). Вчені ради: член Вченої ради ЛНУ ім. Івана Франка (1973–1974, 1978–1999, 1999–2003); заступник голови (1994–1996) та член (1996–2008) спеціалізованих Вчених рад із захисту кандидатських дисертацій. Наукове товариство ім. Шевченка: член НТШ з травня 1995 року. Еколого-географічний фонд: президент громадського благодійного Екогеофонду (травень 1995 — червень 2017). Яворівський НПП: науковий куратор та заступник голови науково-технічної ради Яворівського національного природного парку (липень 1998 — грудень 2017). Українське географічне товариство: дійсний член УГТ (з 1967 р.), член Вченої ради УГТ (2000–2004), Почесний член УГТ (з травня 2004 р.).
Нагороди та вчені звання 1974 — Нагрудний знак «За отличные успехи в работе» (Мінвуз СРСР). 1984 — Значок «Відмінник народної освіти» (Міносвіти УРСР). 1993 — Член-кореспондент Української екологічної академії наук. 2002 — Почесне звання «Заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка». 2004 — Звання «Почесний член Українського географічного товариства». 2004 — Медаль Президента міста Любліна (Польща) за заслуги у розвитку науки й освіти. 2009 — Почесне звання «Заслужений працівник освіти України».
Джерела Ярослав Кравчук (до 80-річчя від дня народження) : бібліографічний покажчик [Електронний ресурс] / автори й упоряд. : Л. Дубіс, М. Іваник, В. Брусак, Ю. Зінько ; відп. за випуск С. Позняк. — Львів : Видавництво ЛНУ імені Івана Франка, 2017. — 108 с. — Режим доступу: https://geography.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2025/09/biblioputivnyk-Kravchuk.pdf (дата звернення: 15.08.2026). — ISBN 978-617-10-0421-4.