Юрій Васильович Гордієнко (позивний «Гордій»; 2 березня 1969, Павлиш — 17 травня 2023, Бахмут, Донецька область) — український військовослужбовець, молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня.
Життєпис Народився 2 березня 1969 року в селищі Павлиш.
Навчався у середній школі № 28 у Кременчуці. Після здобуття середньої освіти вступив до професійно-технічного училища № 22, де здобув професію оператора-налагоджувальника верстатів із програмним керуванням. Згодом працював у цьому ж училищі майстром виробничого навчання. Пізніше працював налагоджувальником на Кременчуцькому автомобільному заводі.
У 1991 році одружився. У 1992 році в родині народився син Денис.
Військова служба У 2015 році добровольцем вступив до полку «Азов». Після проходження служби за контрактом повернувся до цивільного життя та працював будівельником.
Після початку повномасштабного російського вторгнення у квітні 2022 року знову добровільно став на захист України. Брав участь у бойових діях в районі Ірпеня, Гостомеля та Мощуна. Надалі виконував бойові завдання у Миколаївській, Запорізькій та Рівненській областях, а згодом — у районі Бахмута.
Служив у званні молодшого сержанта на посаді командира 2-го інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу 1-го механізованого батальйону 3 ОШБр
У березні 2023 року був нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних сил України «Сталевий хрест».
Загибель Загинув 17 травня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі Бахмута на Донеччині.
Нагороди
Орден «За мужність» III ступеня (посмертно). Почесний нагрудний знак Головнокомандувача Збройних сил України «Сталевий хрест» — березень 2023 року. Почесний нагрудний знак Головнокомандувача Збройних сил України «Комбатантський хрест» (посмертно) — відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних сил України від 3 грудня 2024 року № 1585.
Примітки
Посилання