Кінотеатр «Рев'ю» (Revue Cinema) — кінотеатр у Торонто (провінція Онтаріо, Канада). Зведений у період між кінцем 1911 та початком 1912 року, він є внесеним до реєстру об'єктом культурної спадщини та найстарішим діючим кінотеатром Канади, що безперервно використовується за прямим призначенням"Canada's oldest operating cinema gets order to halt eviction". CBC News. June 28, 2024. Retrieved July 27, 2025.. З 2007 року управління закладом здійснює неприбуткова організація Revue Film Society.
Історія Ранні роки та едвардіанська епоха (1911–1950-ті)
Кінотеатр збудувала компанія Suburban Amusement Company у 1911–1912 роках, а вартість будівництва становила 5 000 канадських доларів. Першим власником закладу став Джейкоб Сміт. На той час Ронсесвалес-авеню (Roncesvalles Avenue) була західною околицею Торонто. Район активно розбудовувався, а його населення швидко зростало. Попри занепокоєння місцевих жителів та шкільного ради щодо відкриття закладу розваг поруч зі школою Говард-Парк, проєкт отримав офіційний дозвіл. Заклад, який початково мав назву Театр «Рев'ю» (Revue Theatre), здобув значний успіх і функціонував як кінотеатр першого екрана з моменту відкриття до 1972 року, після чого його перепрофілювали на репертуарний кінотеатр.
Починаючи з 1925 року, Пресвітеріанська церква Гай-Парку та Альгамбри орендувала приміщення кінотеатру щонеділі (коли заклад не працював через дії релігійних «синіх законів») для проведення богослужінь"To Worship in Theatre". The Globe. January 23, 1925. p. 11..
У 1929 році кінотеатр обладнали звуковим проєкційним устаткуванням. Під час реконструкції 1936 року архітектори Авраам Спрачман та Гарольд Каплан, які спеціалізувалися на проєктуванні кінотеатрів, додали навісний софіт (marquee) у стилі ар-деко та розширили глядацьку залу до 543 місць"Revue Cinema". Architectural Conservancy Toronto. December 19, 2022. Retrieved June 1, 2026..
Німецький культурний осередок (1960-ті)
У 1960-х роках під керівництвом тогочасного власника Вільяма Балоньєра (William Balonier) кінотеатр перетворився на головний культурний осередок німецькомовної громади Торонто. У цей період у закладі демонстрували переважно західнонімецькі стрічки у жанрі «гайматфільм» (heimatfilm), а сам кінотеатр навіть мав власну радіопрограму Revue Radio Club, що виходила на місцевих AM-станціях.
Ера Брюса Піттмана та репертуарний стиль (1972)
Влітку 1972 року оренду закладу заснуванням компанії Ragnarok Theatre Ltd. перебрали Брюс Піттман (Bruce Pittman) та педагог Фрейзер Боа (Fraser Boa). Взявши банківський кредит на суму 15 000 доларів, вони провели масштабну реконструкцію, яка кардинально змінила обличчя кінотеатру:
Планування вестибюля: Щоб облаштувати повноцінний попкорн-бар, було демоновано 2–3 перші ряди крісел, а лобі заглибили в глядацьку залу приблизно на 2,9 метра (9,5 футів). Це планування збереглося й донині. Фасад та вхід: Оновили зруйнований софіт (що обійшлося у $7 000), облицювали фасад квадратною керамічною плиткою та перенесли квиткову касу з вулиці всередину вестибюля. Технічне оснащення та візуальний стиль: Кінотеатр обладнали французьким 16-мм проєктором Hortson із вугільною дугою. Відомий канадський графічний дизайнер Тео Дімсон (Theo Dimson) розробив новий логотип кінотеатру у стилі ар-деко та серію промо-постерів. Окрім того, «Рев'ю» став одним із перших незалежних кінотеатрів міста, де почали приймати оплату картками VISA.
Піттман запровадив концепцію ретроспективних показів класики кіно (зокрема робіт Марлона Брандо, Марлен Дітріх та комедій 1930-х років), а також шкільну навчальну програму Complementary Classroom.
За управління Брюса Піттмана та Фрейзера Боа заклад оновили й урочисто відкрили під назвою Revue Cinema 1 липня 1972 року святковою програмою «День за п'ятак» (Nickel Day), показавши фільми «Одіссея капітана Блада» із Ерролом Флінном та «Зірка народилася» з Джуді Гарленд. Через фінансові труднощі після ретроспективи Дітріх оренду у грудні 1972 року передали Бобу Губеру (Bob Huber) та Полу Еннісу (Paul Ennis). Перехід відбувся безпризупинно: 13 грудня завершилася програма Піттмана, а вже наступного вечора новий сезон відкрили фільмом «Солодке життя» Федеріко Фелліні. У 1974 році Піттман використав приміщення «Рев'ю» для зйомок перших випусків канадського телешоу Saturday Night at the Movies"Majority of festivities to take place Saturday: Dominion Day weekend: celebrations and confusion". The Globe and Mail. June 29, 1972. p. 33..
Громадський порятунок та Revue Film Society (2006 — дотепер)
У 1980-х роках «Рев'ю» увійшов до складу торонтської мережі репертуарних кінотеатрів Festival Theatres, до якої також належали кінотеатри Fox, Royal та Kingsway. У 2004 році засновник мережі помер, а у квітні 2006 року його родина оголосила про намір закрити всі заклади, окрім Fox. Подальша експлуатація виявилася фінансово недоцільною через зростання популярності DVD-носіїв та скорочення вікна кінопрокату для репертуарних кінотеатрів. Останнім сеансом епохи Festival став показ стрічки «Лоуренс Аравійський» 30 червня 2006 року.
Після звістки про закриття «Рев'ю» виник нізовий громадський рух на захист кінотеатру. Його учасники заснували товариство Revue Film Society задля пошуку шляхів відновлення кінопоказів. Власники будівлі виставили її на продаж із умовою збереження профілю закладу новим покупцем.
У період, коли кінотеатр не працював, 19 лютого 2007 року обвалився зовнішній софіт (навіс), відомий своєю схильністю накопичувати воду та сніг, що сталося через вагу чергового снігопаду. Вцілілі деталі конструкції відправили на зберігання для подальшої реставрації.
Громадська кампанія зі збереження об'єкта завершилася успішно. 12 червня 2007 року під час пресконференції оголосили про викуп будівлі місцевими жителями Денні та Летті Маллін. Подружжя Маллін передало приміщення в оренду товариству Revue Film Society. 4 жовтня 2007 року кінотеатр знову відкрив двері показом класичної комедії «У джазі тільки дівчата» (Some Like It Hot).
Договір оренди мав закінчитися 30 червня 2024 року, і Денні Маллін початково відмовлявся його продовжувати через розбіжності з радою директором щодо питань управління, ремонту фасаду та прибутковості закладу. Товариство Revue Film Society домоглося тимчасової судової заборони на виселення, що дозволило кінотеатру продовжити роботу"Toronto's historic Revue Cinema in limbo over lease tensions". CBC.ca. June 28, 2024. Archived from the original on June 28, 2024. Retrieved June 28, 2024.. На захист закладу публічно виступив режисер Ґільєрмо дель Торо, закликавши меркиню Торонто Олівію Чов сприяти збереженню історичної локації. У вересні 2024 року голова Revue Film Society Ґрант Ойстон повідомив про підписання нової п'ятирічної угоди про оренду з родиною Маллін.
Дель Торо, який проживає в Торонто на декілька міст і називає себе палким шанувальником «Рев'ю», 3 жовтня 2024 року провів у кінотеатрі благодійний показ свого фільму «Багряний пік» (2015) для збору коштів на реставраціюAllie Gregory, "Guillermo del Toro and Toronto's Revue Cinema to Host 'Crimson Peak' Screening". Exclaim!, September 16, 2024.. Того ж року товариство Revue Film Society завершило масштабні роботи з відновлення фасаду будівлі. За свої зусилля з порятунку закладу товариство отримало Спеціальну відзнаку Премії Асоціації кінокритиків Торонто (TFCA) за 2024 рік.
Статус пам'ятки культурної спадщини У 2009 році об'єкт отримав офіційний статус пам'ятки відповідно до Частини IV Закону про спадщину Онтаріо. В обґрунтуванні зазначено: «Культурна цінність театру «Рев’ю» пов’язана з його архітектурним дизайном та фізичною цінністю як репрезентативного зразка театру епохи Першої світової війни з елементами едвардіанського класицизму. Цей стиль, що розвинувся після 1900 року, відображав повернення до стриманого класичного декорування, популярного для будівництва всіх типів споруд у наступні десятиліття»CITY OF TORONTO, BY-LAW No. 395-2009 (By-law). City of Toronto. 2009. Retrieved June 29, 2024..
Примітки