Барон Горо Ідзюїн (; 29 вересня 1852 — 13 січня 1921) — японський воєначальник, маршал флоту.

Біографія Народився у сучасному місті Кагосіма, син васала-самурая з домену Сацума. Він воював як самурай і піхотинець Сацуми під час великих боїв у війні Босін (1868) проти сил, вірних сьоґунату Токуґава.

Після Реставрації Мейдзі та встановлення нового уряду Мейдзі Ідзюїн переїхав до Токіо та вступив до 4-го класу Імператорської військово-морської академії Японії (1871), а також служив кадетом на суднах раннього Імператорського флоту Японії. Він брав участь у Тайванській експедиції (1874), інциденті на острові Канхва біля узбережжя Кореї (1875) та повстанні Сацума (1877).

У 1877 році Ідзюїна було відправлено на навчання до Англії, де він закінчив курси в Королівському військово-морському коледжі в Гринвічі та 27 листопада 1883 року отримав звання молодшого лейтенанта. 20 червня 1885 року отримав звання лейтенанта та повернувся до роботи в Генеральному штабі Імператорського флоту Японії (1886—1899). 16 жовтня 1890 року його було підвищено до капітан-лейтенанта, а 7 грудня 1894 року він отримав подвійне підвищення до капітана. Під час Першої китайсько-японської війни він служив штабним офіцером у штаб-квартирі Імператорського флоту Японії. Він став близьким довіреною особою начальника флоту адмірала Ямамото Ґомбея та був важливим планувальником і спеціалістом з військово-морських технологій.

26 вересня 1899 року його було підвищено до контрадмірала. Ідзюїн був рішучим прихильником покращення відносин між Японією та Сполученим Королівством і працював над розвитком англо-японського союзу (1902) з-за лаштунків. У 1902 році він перебував з дипломатичною місією до Сполученого Королівства разом з генерал-майором Фукусімою Ясумасою.5 вересня 1903 року його підвищено до віцеадмірала. Як інженер, він також розробив «детонатор Ідзюїн», використовуючи нещодавно розроблений порох Шимосе, який успішно використовувався у важких артилерійських снарядах корабля під час російсько-японської війни (1904–1905).

Ідзюїн став заступником начальника Генерального штабу ВМС під час російсько-японської війни, послідовно обіймав посади головнокомандувача 2-го флоту (22 листопада 1906 — 26 травня 1908), 1-го флоту (26 травня 1908 — 1 грудня 1909), Об'єднаного флоту (8 жовтня — 20 листопада 1908), а потім став начальником Генерального штабу Імператорського флоту Японії (1 грудня 1909 — 1 грудня 14).

Будучи головнокомандувачем Об'єднаного флоту, Ідзюїн здобув репутацію фанатика тренувань, що призвело до появи популярної серед моряків пісні про те, що тиждень у японському флоті триває «понеділок-понеділок, вівторок, середа, четвер, п'ятниця-п'ятниця».

Ідзюїн був підвищений до звання дансяку (барона) у 1907 році за системою звання кадзоку, став адміралом 1 грудня 1910 року та маршалом 26 травня 1917 року, незважаючи на те, що ніколи насправді не командував кораблем.

Його могила знаходиться на цвинтарі Аояма в Токіо.

Сім'я Його син, адмірал Мацудзі Ідзюїн, також кадровий офіцер ВМС, загинув у Другій світовій війні під час битви за Сайпан у 1944 році. Його другий син Такедзі Оно був 4-м командиром лінкора «Ямато».

Нагороди Отримав численні нагороди, серед яких:

Орден Священного скарбу 4-го класу Орден Вранішнього Сонця 1-го класу Орден Квітів павловнії Орден Золотого шуліки 1-го класу Орден Почесного легіону, офіцерський хрест (Франція) Орден Червоного орла, великий хрест (Прусське королівство) Орден морських заслуг (Іспанія), великий хрест Орден Святих Маврикія та Лазаря, великий хрест (Королівство Італія) Орден Меча, великий хрест (Швеція) Орден Лазні, почесний лицар-командор (Британська імперія; 1902)

Галерея

Примітки

Література

Посилання