Природний барій (56Ba) являє собою суміш шести стабільних ізотопів та одного дуже довгоживучого радіоактивного первинного ізотопу, барію-130, який був ідентифікований як нестабільний геохімічним методом (на основі аналізу наявності його дочірнього ксенону-130 у гірських породах) у 2001 році ймовірно, розпадаючись шляхом подвійного захоплення електронів з періодом напіврозпаду (0.5–2.7)×1021 років (приблизно в 1011 разів більше віку Всесвіту). Ці два вимірювання розходяться; вищенаведене відображає загальний діапазон, значення в таблиці нижче є приблизним середнім значенням. Основні ізотопиРозпадПоширеністьПеріод напіврозпаду (t1/2)ТипПродукт розпаду130Ba0.11%(0.5–2.7)×1021 рεε130Xe131Baсинтетичний11.52 днβ+131Cs132Ba0.1%стабільний133Baсинтетичний10.538 рε133Cs134Ba2.42%стабільний135Ba6.59%стабільний136Ba7.85%стабільний137Ba11.2%стабільний138Ba71.7%стабільний140Baсинтетичний12.753 днβ−140LaСтандартна атомна маса Ar°(Ba)137.327±0.007

137.33±0.01 (скорочена) Список ізотопів НуклідmBa – збуджений ядерний ізомер.ZNМаса ізотопа (Da)( ) — Невизначеність (1σ) наведено у скороченій формі в дужках після відповідних останніх цифр.Атомна маса, позначена символом #: значення та невизначеність визначені не лише на основі експериментальних даних, а частково також за тенденціями масової поверхні (ТМС).Рік відкриттяПеріод напіврозпадуТип розпадуТипи розпаду:

ЕЗ: електронне захоплення

КР: кластерний розпад

ІП: ізомерний перехід

n: випромінювання нейтронів

p: випромінювання протонівДочірній ізотопЖирний курсивний символ як дочірній нуклід — дочірній продукт є майже стабільним.Жирний символ як дочірній нуклід — дочірній продукт є стабільним.Спін та парність( ) значення спіну — вказує на спін, визначений із недостатньо обґрунтованими аргументами.# — Значення, позначені символом #, визначені не лише на основі експериментальних даних, а частково також за тенденціями сусідніх нуклідів (ТСН).Ізотопна поширеність (мольна частка)Енергія збудженняНормальні пропорціїДіапазон варіації114Ba5658113.95072(11)1995460(125) мсβ+ (79%)0+114Ba5658113.95072(11)1995460(125) мсα (0.9%)0+114Ba5658113.95072(11)1995460(125) мсβ+, p (20%)0+114Ba5658113.95072(11)1995460(125) мсКР(<.0034%), 12C0+115Ba5659114.94748(22)#19970.45(5) сβ+5/2+#115Ba5659114.94748(22)#19970.45(5) сβ+, p (>15%)5/2+#116Ba5660115.94162(22)#19971.3(2) сβ+ (97%)0+116Ba5660115.94162(22)#19971.3(2) сβ+, p (3%)0+117Ba5661116.93832(27)19771.75(7) сβ+ (87%)(3/2+)117Ba5661116.93832(27)19771.75(7) сβ+, p (13%)(3/2+)117Ba5661116.93832(27)19771.75(7) сβ+, α (0.024%)113I(3/2+)118Ba5662117.93323(22)#19975.2(2) сβ+0+119Ba5663118.93066(21)19745.4(3) сβ+ (75%)(3/2+)119Ba5663118.93066(21)19745.4(3) сβ+, p (25%)(3/2+)119mBa66.0 кеВ2021360(20) нсІП119Ba(5/2−)120Ba5664119.92604(32)197424(2) сβ+0+121Ba5665120.92405(15)197529.7(15) сβ+ (99.98%)5/2+121Ba5665120.92405(15)197529.7(15) сβ+, p (0.02%)5/2+122Ba5666121.91990(3)19741.95(15) хвβ+0+123Ba5667122.918781(13)19622.7(4) хвβ+5/2+123mBa120.95(8) кеВ1991830(60) нсІП123Ba1/2+#124Ba5668123.915094(13)196711.0(5) хвβ+0+125Ba5669124.914472(12)19623.3(3) хвβ+1/2+125mBa120(20)# кеВ20022.76(14) мксІП125Ba(7/2−)126Ba5670125.911250(13)1954100(2) хвβ+0+127Ba5671126.911091(12)195212.7(4) хвβ+1/2+127mBa80.32(11) кеВ19921.93(7) сІП127Ba7/2−128Ba5672127.9083524(17)19502.43(5) днЕЗ0+129Ba5673128.908683(11)19502.23(11) гβ+1/2+129mBa8.42(6) кеВ19612.135(10) гβ+7/2+129mBa8.42(6) кеВ19612.135(10) гІП?129Ba7/2+130BaПервинний радіонуклід.5674129.9063260(3)1936≈ 1×1021 рεε0+0.0011(1)130mBa2475.12(18) кеВ19669.54(14) мсІП130Ba8−131Ba5675130.9069463(4)194711.52(1) днβ+1/2+131mBa187.995(9) кеВ196314.26(9) хвІП131Ba9/2−132Ba5676131.9050612(11)1936Спостережно стабільнийВважається, що зазнає β+β+-розпаду з утворенням , з періодом напіврозпаду понад 3×1020 років.0+0.0010(1)133Ba5677132.9060074(11)194110.5379(16) рEC1/2+133mBa288.252(9) кеВ194138.90(6) гІП (99.99%)133Ba11/2−133mBa288.252(9) кеВ194138.90(6) гEC (0.0104%)11/2−134BaПродукт ядерного поділу.5678133.90450825(27)1936Стабільний0+0.0242(15)134mBa2957.2(5) кеВ19802.61(13) мксІП134Ba10+135Ba5679134.90568845(26)1931Стабільний3/2+0.0659(10)135m1Ba268.218(20) кеВ194828.11(2) гІП135Ba11/2−135m2Ba2388.0(5) keV20181.06(4) мсІП135Ba(23/2+)136Ba5680135.90457580(26)1931Стабільний0+0.0785(24)136m1Ba2030.535(18) кеВ1965308.4(19) мсІП136Ba7−136m2Ba3357.19(25) кеВ(2004)Період напіврозпаду менше ніж 100 нс, тому не включено до бази даних відкриттів.91(2) нсІП136Ba10+137Ba5681136.90582721(27)1931Стабільний3/2+0.1123(23)137m1Ba661.659(3) кеВ19482.552(1) хвІП137Ba11/2−137m2Ba2349.1(5) кеВ1973589(20) нсІП137Ba(19/2−)138Ba5682137.90524706(27)1924Стабільний0+0.7170(29)138mBa2090.536(21) кеВ1971850(100) нсІП138Ba6+139Ba5683138.90884116(27)193782.93(9) хвβ−7/2−140Ba5684139.910608(8)193912.7534(21) днβ−0+141Ba5685140.914404(6)195118.27(7) хвβ−3/2−142Ba5686141.916433(6)195910.6(2) хвβ−0+143Ba5687142.920625(7)196214.5(3) сβ−5/2−144Ba5688143.922955(8)196711.73(8) сβ−0+145Ba5689144.927518(9)19744.31(16) сβ−5/2−146Ba5690145.9303632(19)19702.15(4) сβ−0+147Ba5691146.935304(21)1978893(1) мсβ− (99.93%)5/2−147Ba5691146.935304(21)1978893(1) мсβ−, n (0.07%)5/2−148Ba5692147.9382230(16)1979620(5) мсβ− (99.6%)0+148Ba5692147.9382230(16)1979620(5) мсβ−, n (0.4%)0+149Ba5693148.9432840(27)1993349(4) мсβ− (96.1%)3/2−#149Ba5693148.9432840(27)1993349(4) мсβ−, n (3.9%)3/2−#150Ba5694149.946441(6)1994258(5) мсβ− (99.0%)0+150Ba5694149.946441(6)1994258(5) мсβ−, n (1.0%)0+151Ba5695150.95176(43)#1994167(5) мсβ−3/2−#151Ba5695150.95176(43)#1994167(5) мсβ−, n?3/2−#152Ba5696151.95533(43)#2010139(8) мсβ−0+152Ba5696151.95533(43)#2010139(8) мсβ−, n?0+153Ba5697152.96085(43)#2017113(39) мсβ−5/2−#153Ba5697152.96085(43)#2017113(39) мсβ−, n?5/2−#153Ba5697152.96085(43)#2017113(39) мсβ−, 2n?5/2−#154Ba5698153.96466(54)#201753(48) мсβ−0+155Ba56992026

Радіоізотопи барію Із загальним діапазоном відомих масових чисел від 114 до 154, на додаток до 130Ba, існує тридцять три відомі радіоізотопи. Найдовгоживучим з них є 133Ba, період напіврозпаду якого становить 10,538 років; усі інші мають періоди напіврозпаду коротші за два тижні. Ізомери із найдовшим часом існування це 133mBa, 38,90 годин, та 135m1Ba, 28,11 годин. Аналогічний 137m1Ba (період напіврозпаду становить 2,552 хвилини) утворюється під час розпаду поширеного продукту поділу цезію-137.

Теоретично барій-114 піддається кластерному розпаду, випускаючи ядро стабільного 12C з утворенням 102Sn. Такого розпаду не спостерігалося, існує лише верхня межа коефіцієнта розгалуження такого розпаду (0,0034 %).

Барій-131 Барій-131 — радіоактивний ізотоп барію з періодом напіврозпаду 11,52 дні. Він розпадається на цезій-131 шляхом захоплення електронів. Його отримують опроміненням цезію протонами за реакцією 133Cs(p,3n)131Ba. Він розроблений для ОЕКТ- візуалізації та може бути поєднаний з альфа-випромінювачем радієм-223.

Див. також Дочірні продукти, крім барію

Ізотопи лантану Ізотопи цезію Ізотопи ксенону Ізотопи йоду Ізотопи олова Ізотопи вуглецю

Посилання