Ватикан у Другій світовій війні — історія діяльності Святого Престолу та Держави-Міста Ватикан під час Другої світової війни (1939—1945). Ватикан дотримувався офіційного нейтралітету й не брав участі у військових діях. Святий Престол підтримував дипломатичні відносини з обома воюючими коаліціями, здійснював гуманітарні місії та проводив непублічні дипломатичні переговори.

Понтифіком протягом усієї війни був Пій XII (Еудженіо Пачеллі), обраний у березні 1939 року. Його політика нейтралітету, публічна мовчанка щодо Голокосту та обсяги допомоги переслідуваним залишаються предметом гострих дискусій серед істориків.

Передумови Правовий статус Правовим підґрунтям нейтралітету Ватикану були Латеранські угоди 1929 року, укладені між Святим Престолом та Урядом Муссоліні. Стаття 24 договору передбачала, що Святий Престол залишається осторонь світських конфліктів, а Ватикан є недоторканною нейтральною територією.

Обрання Пія XII Еудженіо Пачеллі очолив Католицьку церкву 2 березня 1939 року. До цього він обіймав посади нунція в Німеччині та Державного секретаря Ватикану. Напередодні вторгнення Німеччини до Польщі Папа намагався виступити дипломатичним посередником, проте після початку бойових дій оголосив про дотримання суворого нейтралітету.

Таємні дипломатичні контакти Незважаючи на нейтралітет, Святий Престол зберігав дипломатичні представництва як у країнах Антигітлерівської коаліції, так і в Осі.

У 1939—1940 роках Ватикан слугував таємним каналом зв'язку між німецькою військовою опозицією (зокрема через розвідника Йозефа Мюллера) та урядом Великої Британії. Через дипломатів Святого Престолу передавалася інформація про плани німецьких змовників щодо усунення Гітлера, однак ці контакти не мали практичних наслідків.

У жовтні 1939 року Пій XII видав енцикліку Summi Pontificatus, у якій засудив тоталітаризм, расизм та ідею вищості держави, але безпосередньо Нацистську Німеччину в документі названо не було.

Голокост Інформація про злочини Протягом війни до Ватикану надходили численні документи та свідчення про масове знищення євреїв на окупованих територіях Східної Європи.

У Різдвяному радіопосланні 24 грудня 1942 року Пій XII згадав про «сотні тисяч осіб, які без жодної провини, лише через свою національність чи расу, приречені на смерть». Проте Папа утримувався від прямої публічної критики країн Осі чи згадки слова «євреї».

Облава в Римі та порятунок євреїв Після капітуляції Італії , відбулась німецької окупації Рима, 16 жовтня 1943 року нацисти провели облаву в єврейському кварталі Риму. Понад 1000 осіб було відправлено до Аушвіца. Пій XII не виступив із публічним протестом проти депортації.

Водночас за мовчазної згоди або таємних розпоряджень Ватикану понад 4000 римських євреїв переховувалися в монастирях, католицьких навчальних закладах та на екстериторіальних об'єктах Святого Престолу.

Воєнні дії навколо Ватикану Під час окупації Рима Вермахтом (вересень 1943 — червень 1944) Німеччина формально поважала суверенітет Ватикану, хоча місто перебувало в оточенні. Союзне командування також наказало авіації уникати запевнення ударів по території Ватикану.

Попри це, Ватикан двічі зазнавав авіаударів: **5 листопада 1943 року** нерозпізнаний літак скинув чотири бомби на територію ватиканської залізничної станції (без жертв). **1 березня 1944 року** внаслідок повторного бомбардування одна людина загинула.

4 червня 1944 року війська Союзників без бою увійшли до Рима, припинивши німецьку окупацію.

Гуманітарна діяльність З початку війни при Ватикані діяло Папське бюро допомоги (*Управління інформації*), яке збирало дані про військовополонених і цивільних інтернованих. Через мережу нунціатур та радіостанцію Радіо Ватикану бюро допомогло передати мільйони повідомлень між родичами, розлученими війною, співпрацюючи з Червоним Хрестом.

Історіографічна дискусія Діяльність Пія XII під час війни викликає діаметрально протилежні оцінки серед істориків: Критики Майкл Фаєр та Сьюзен Цукотті вказують, що Папа володів повною інформацією про Голокост, але через дипломатичний конформізм та остерігання комунізму утримався від прямого засудження нацизму. Офіційна газета L'Osservatore Romano також замовчувала факти масових страт.

Захисники Оуен Чедвік та ватиканські історики стверджують, що прямий протест Папи спричинив би посилення репресій проти католиків і переслідуваних євреїв Вони наголошують на тому, що підпільна допомога ватикану врятувала тисячі життів.

Розсекречення У березні 2020 року Папа Франциск відкрив секретні архіви часів Пія XII для міжнародних дослідників.

Див. також Пій XII Латеранські угоди

Примітки

Література

Посилання Rome — Меморіальний музей Голокосту США (англ.) Різдвяне радіопослання Пія XII (24 грудня 1942 року) — Офіційний сайт Ватикану (іт.) Німецький історик про Пія XII: він добре знав про Голокост і допомагав євреям — Vatican News, українська служба Історики знайшли в розсекречених архівах Ватикану докази, що Папа Пій XII міг замовчувати Голокост — Babel.ua