Ві́ктор Олексі́йович Ковбасю́к (псевдо — «VIC»; 23 червня 1981, м. Ланівці, Тернопільська область — 26 березня 2025, Сумська область) — український педагог, військовослужбовець, солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (посмертно).
Життєпис Народився 23 червня 1981 року в місті Ланівці (на той час — селище міського типу), нині — Лановецької громади Кременецького району Тернопільської області.
Навчався в Лановецькій загальноосвітній школі. У 1999 році вступив на фізико-математичний факультет Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського, який закінчив, здобувши кваліфікацію бакалавра педагогічної освіти, вчителя фізики за спеціальністю «Фізика та основи інформатики».
Після закінчення університету залишився жити в місті Вінниці. Спочатку працював у сфері освіти, згодом — у торговельній сфері. Захоплювався читанням наукової фантастики, цікавився сучасними технологіями, велопрогулянками та комп'ютерними іграми (саме від ігрових захоплень і походить його військовий позивний «VIC»).
Разом із дружиною Олесею виховував двох синів (на час загибелі батька їм виповнилося 18 та 8 років).
Військова служба У червні 2024 року, під час повномасштабного російського вторгнення, добровільно став до лав Збройних сил України.
Службу розпочав на посаді оператора засобів РЕБ в окремій роті радіоелектронної боротьби з БпЛА у складі 155-ї окремої механізованої бригади «Анна Київська». Надалі був переведений до складу 125-ї окремої бригади територіальної оборони (зокрема, проходив службу в 216-му окремому батальйоні «Сталеві Леви»).
Обіймав посаду зовнішнього пілота (оператора) БпЛА, також виконував завдання з оснащення FPV-дронів бойовою частиною. Виконував бойові завдання на Покровському та Сумському напрямках, забезпечуючи аеророзвідку та вогневу підтримку українських підрозділів.
Загибель Загинув 26 березня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу села Старі Вирки Сумської області внаслідок влучання ворожого FPV-дрона.
У загиблого залишилися дружина, двоє синів, батьки та брат із родиною.
Церемонія прощання із захисником відбулася 31 березня 2025 року у Вінниці. Чин похорону відбувся 1 квітня 2025 року. Похований на Алеї Слави Сабарівського кладовища у Вінниці.
Нагороди Орден «За мужність» III ступеня (посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку (згідно з Указом Президента України № 107/2026 від 10 лютого 2026 року).
Примітки