Гробни́ця Іма́ма За́міна () — мавзолей, у якому покояться рештки Мухаммада Алі (більш відомого як Імам Замін), ісламського релігійного діяча XVI століття. Вона розташована в архітектурному комплексі Кутб-Мінар у Делі (Індія) і була зведена самим Алі в період правління могольського імператора Хумаюна, через тривалий час після спорудження перших монументів комплексу. Гробницю збудував Сікандар Лоді.
Історія Імам Замін був прямим нащадком пророка Магомета, а його справжнім ім'ям було Мухаммад Алі. Таким чином, Імам Замін належав до сеїдів та суфійського ордена Чішті. Вважається, що він переселився з Туркестану до Делі під час правління султана Сікандар-шаха Лоді й згодом став імамом (головним служителем) мечеті Кувват-ул-Іслам у комплексі Кутб-Мінар.
За написом над входом, мавзолей був збудований Заміном між 1537 і 1538 роками за правління Хумаюна. Він помер у 1539 році. Розташована на схід від брами Алай Дарваза, гробниця була зведена значно пізніше за першу групу пам'яток і стала останнім доповненням до комплексу Кутб-Мінар. Замін похований у центрі мавзолею.
Архітектура Гробницю збудовано в архітектурному стилі династії Лоді. Мавзолей має квадратну форму, а його довжина та ширина становлять по 7,3 м. Дах спирається на дванадцять колон і увінчаний куполом із пісковику з різьбленими решітками джалі з усіх боків, окрім західного та південного. Купол виростає з восьмигранного барабана й прикрашений мармуровою панеллю над чхаджею (похилим звисом даху) разом із подвійним рядом зубців. Мармур широко використовується для внутрішнього оздоблення та спорудження кенотафа. У західній частині мавзолею розташований мармуровий міхраб (ніша у стіні мечеті, що вказує напрямок молитви мусульман). Вхід, розташований із південного боку, також виконаний з мармуру.
Уся споруда з пісковику початково була вкрита полірованим штукатурним розчином (стукко), частина якого збереглася донині. Ім'я Заміна написане над вхідним отвором шрифтом насх.
Галерея
Примітки
Література