Mission Kharkiv (; ) - українська благодійна організація, заснована у 2022 році в Харкові у відповідь на гуманітарну кризу, спричинену повномасштабним російським вторгненням в Україну. Організація працює у сфері охорони здоров'я та гуманітарного реагування, забезпечуючи доступ до медичної допомоги, лікарських засобів, психологічної підтримки, медичного транспортування та інших послуг для населення, яке постраждало внаслідок війни.
Одним із ключових напрямів діяльності організації є підтримка пацієнтів з онкологічними захворюваннями шляхом забезпечення їх безоплатними лікарськими засобами, а також зміцнення спроможності закладів охорони здоров'я через передачу гуманітарної медичної допомоги та реалізацію програм мобільної медицини. Це перша у світі організація яка надавала повний курс хіміотерапії під час облоги міста Харків.
Історія діяльності Історія Mission Kharkiv розпочалася в перші дні повномасштабного російського вторгнення в Україну. На початку 2022 року Росс Скавронський, громадянин Іспанії українського походження, перебував у Харкові, де планував завершити роботу над магістерською роботою.
Він приїхав до України ще до початку повномасштабної війни та не планував займатися гуманітарною діяльністю. Однак після 24 лютого 2022 року його плани змінилися.
Харків у перші дні повномасштабного вторгнення опинився серед міст, безпосередньо уражених бойовими діями. Через географічне розташування поблизу російського кордону місто стало одним із основних напрямків російського наступу. Уже в перші дні житлові райони та цивільна інфраструктура почали зазнавати ракетних та артилерійських ударів. Частина мешканців залишала місто, інші переховувалися у підвалах, укриттях та на станціях метрополітену. Одночасно порушувалися звичні системи постачання продуктів харчування, лікарських засобів, засобів гігієни та інших товарів першої необхідності.
Росс Скавронський залишився у Харкові. У перші дні війни він почав повідомляти про події у місті іспаномовній аудиторії. Перебуваючи безпосередньо в Харкові, він розповідав про обстріли, становище цивільного населення, труднощі з евакуацією та гуманітарну ситуацію. Уже на початку березня 2022 року його коментарі з Харкова почали з'являтися в іспанських медіа. Зокрема, телеканал laSexta опублікував його розповідь про ситуацію в місті під час обстрілів та труднощі, з якими стикалися мешканці, які намагалися виїхати. У матеріалі також згадувалася його діяльність зі збору та координації медичної допомоги для українських лікарень.https://www.lasexta.com/programas/al-rojo-vivo/noticias/habla-joven-atrapado-jarkov-bombardeos-rusos-hay-gente-que-intentado-salir-sido-fusilada_20220301621e1947f5e39e0001e7ef94.html
Інформаційна діяльність поступово стала одним із каналів залучення допомоги з-за меж України. Через особисті та професійні контакти в Іспанії Росс Скавронський почав звертатися до громадян, волонтерів та організацій із закликами допомогти мешканцям Харкова. Спочатку йшлося про широкий спектр гуманітарних потреб: продукти харчування, засоби гігієни, дитячі товари, медикаменти та інші предмети першої необхідності.
Таким чином, перші кроки майбутньої Mission Kharkiv https://www.missionkharkiv.org/uk виникли не як заздалегідь спланована діяльність окремої гуманітарної організації, а як безпосередня реакція на конкретні потреби міста. Кожен новий запит вимагав пошуку ресурсів, організації доставки та визначення способу передачі допомоги людям, які її потребували. Поступово окремі волонтерські ініціативи почали перетворюватися на постійний потік гуманітарних вантажів.
Доставка допомоги до Харкова в умовах бойових дій вимагала не лише зібрати необхідні товари, а й організувати їх транспортування, прийняття, сортування та подальший розподіл. До роботи поступово почали долучатися волонтери, медичні працівники, фармацевти та водії. За словами Роса Скавронського, на цьому етапі команда ще не сприймала себе як професійних гуманітарних працівників. Це були волонтери, які насамперед намагалися якомога швидше доставити необхідну допомогу людям. Команда не мала спеціальної підготовки з гуманітарних стандартів, оцінки ризиків чи безпеки роботи в умовах активних бойових дій, оскільки головним завданням у той момент вважала саме швидкість реагування.
У міру збільшення кількості гуманітарних вантажів дедалі більшого значення набувала медична допомога. Порушення звичних логістичних ланцюгів особливо сильно позначилося на забезпеченні лікарень та пацієнтів лікарськими засобами. Для людей із хронічними захворюваннями відсутність необхідних препаратів могла означати переривання тривалого лікування, тоді як для пацієнтів, які потребували спеціалізованої терапії, наслідки могли бути ще серйознішими.
Одним із перших великих напрямів діяльності стала організація постачання медикаментів до Харкова. За даними Mission Kharkiv, протягом перших тижнів діяльності до міста було доставлено понад 70 тонн лікарських засобів. Медична допомога надходила з Іспанії та інших країн і розподілялася серед пацієнтів, медичних установ та інших організацій, які працювали з постраждалим населенням.
Робота з медикаментами проходила безпосередньо в умовах бойових дій. Частину допомоги приймали та сортували на фармацевтичному складі в Харкові. Небезпечними були виїзди за межі міста. Команда почала доставляти медикаменти та іншу допомогу до громад Харківської області. Під час однієї з таких гуманітарних місій автомобілі з допомогою потрапили під обстріл. На той момент у волонтерів не було повного набору засобів індивідуального захисту, зокрема бронежилетів і касок, а спеціальної підготовки з безпеки для роботи в районах активних бойових дій вони ще не проходили. Після передачі допомоги одній із громад розпочався повторний мінометний обстріл, і команда була змушена шукати укриття безпосередньо під час виконання гуманітарної місії.
Досвід таких ситуацій поступово змінював підхід команди до роботи. Ставала очевидною необхідність не лише забезпечувати допомогу іншим, а й системно дбати про безпеку самих працівників та волонтерів. У подальшому до діяльності були включені процедури оцінки ризиків, використання захисного спорядження та навчання з безпеки, першої допомоги й реагування на надзвичайні ситуації.
Паралельно з розвитком гуманітарної допомоги дедалі гострішою ставала проблема пацієнтів, які не могли просто призупинити лікування через війну. Особливо це стосувалося людей з онкологічними захворюваннями. Для них хіміотерапія, імунотерапія та інші види протипухлинної терапії часто мають здійснюватися за визначеними схемами та у встановлені строки. Очікування завершення бойових дій, відновлення роботи медичних установ або стабілізації логістики в таких випадках могло означати фактичне переривання лікування.
Ситуація для онкологічних пацієнтів Харкова додатково ускладнювалася бойовими діями та пошкодженням медичної інфраструктури. Частина пацієнтів була змушена залишити місто, частина медичних працівників евакуювалася, а звичайні канали постачання спеціалізованих лікарських засобів були порушені. Для пацієнтів, які залишилися в Харкові, питання доступу до необхідних препаратів стало одним із найбільш нагальних медичних викликів.
У липні 2022 року іспанське видання Público опублікувало матеріал про становище онкологічних пацієнтів в Україні в умовах війни, де згадувалася Mission Kharkiv та її робота із забезпечення людей необхідними лікарськими засобами. У матеріалі, зокрема, описувалася історія пацієнта, лікування якого було перерване через війну, а згодом відновлене за допомогою міжнародної медичної підтримки. Mission Kharkiv згадувалася як організація, що займалася медичними поставками та підтримкою пацієнтів, які втратили доступ до лікування.https://www.publico.es/internacional/odisea-sobrevivir-cancer-medio-guerra.html
Саме в цей період почав формуватися окремий напрям діяльності, присвячений підтримці онкологічних пацієнтів. Організація отримувала конкретні запити від пацієнтів та лікарів, визначала необхідні препарати, шукала можливості їхнього залучення за кордоном та організовувала доставку до Харкова. На відміну від загальної гуманітарної допомоги, робота з онкологічними препаратами вимагала індивідуального підходу: необхідно було враховувати конкретний діагноз, призначення лікаря, схему лікування, дозування та строки терапії.
Поступово навколо цього напряму сформувалася спеціалізована програма Ukraine Cancer Relief,https://www.missionkharkiv.org/uk/cancer-medication-support метою якої стало забезпечення онкологічних пацієнтів та пацієнтів з хронічними захворюваннями безоплатними лікарськими засобами та підтримка безперервності їхнього лікування в умовах війни. На наступних етапах програма стала одним із ключових напрямів діяльності Mission Kharkiv і почала розвиватися як окрема система медичної допомоги.
15 квітня 2022 року благодійну організацію Mission Kharkiv було офіційно зареєстровано. Водночас її фактична діяльність розпочалася 28 лютого 2022 року, через кілька днів після початку повномасштабного вторгнення.
Офіційна реєстрація стала наступним етапом розвитку вже сформованої волонтерської мережі. Вона дала можливість формалізувати діяльність, розширювати співпрацю з українськими та міжнародними партнерами, залучати додаткові ресурси та переходити від окремих гуманітарних операцій до довгострокового планування програм.
Таким чином, упродовж перших місяців повномасштабної війни Mission Kharkiv поступово пройшла шлях від локальної волонтерської ініціативи до структурованої благодійної організації. Її діяльність почалася з безпосередньої допомоги мешканцям Харкова, міжнародної інформаційної роботи та закликів до іспанської аудиторії долучитися до підтримки міста. Поступово ці зусилля переросли у системну доставку гуманітарної допомоги, забезпечення медикаментами пацієнтів і медичних установ та формування спеціалізованих програм.
Досвід перших місяців війни визначив подальшу модель роботи організації. Потреба забезпечувати людей допомогою в умовах постійної небезпеки вимагала розвитку логістики, процедур безпеки, систем обліку та адресного розподілу.
Проблематика роботи в умовах війни Діяльність Mission Kharkiv від початку була пов'язана з роботою в умовах активних бойових дій, що безпосередньо впливали як на безпеку команди, так і на можливість доставляти, зберігати та розподіляти медичну й гуманітарну допомогу. У перші місяці повномасштабного вторгнення основними проблемами були регулярні обстріли Харкова, порушення транспортного сполучення, пошкодження цивільної та медичної інфраструктури, нестача лікарських засобів і продовольства, а також відсутність стабільних каналів постачання.
Для гуманітарних працівників сама доставка допомоги стала окремим ризиком. Щоб забезпечити пацієнтів медикаментами, команді доводилося працювати на складах та здійснювати виїзди до постраждалих громад у ситуації, коли маршрути могли змінюватися через обстріли, а місця призначення перебували у безпосередній близькості до районів бойових дій. На початковому етапі команда не мала спеціальної підготовки для роботи в таких умовах та необхідного захисного спорядження, однак продовжувала виконувати гуманітарні місії через нагальність потреб населення.
Проблеми виникали не лише під час перевезення допомоги. Після надходження медикаментів необхідно було забезпечити їх безпечне сортування, зберігання та розподіл. Для окремих лікарських засобів, зокрема препаратів для лікування онкологічних захворювань, необхідним є дотримання визначеного температурного режиму. Умови війни значно ускладнювали це завдання через пошкодження інфраструктури, перебої в роботі систем охолодження та нестабільне електропостачання.