Carex thomsonii — вид квіткових рослин з родини осокових. Поширення: Індія (Ассам, Східні Гімалаї, Західні Гімалаї), Бангладеш, Південний Китай, М'янма, Непал, Таїланд, В'єтнам. Цей кореневищний геофіт росте переважно в помірному біомі.
Біоморфологічна характеристика Кореневище коротке, тверде. Стебла утворюють нещільні дернинки, 15–30 см заввишки, тупотригранні, гладкі, жорсткі, вузлуваті, біля основи потовщені (цибулиноподібні), вкриті темно-коричневими піхвами, що розщеплюються на волокна. Листки довші за стебло; пластинки вузьколінійні, завширшки 2,5–3 мм, пласкувато-складчасті, досить жорсткі, по краях злегка шорсткі, з довгими піхвами. Суцвіття видовжено-циліндричне, 5–9,5 см завдовжки; колоски численні, двостатеві, яйцеподібні, 5–7 × 3–4 мм. Луски жіночих квіток блідо-іржаві, з бурими плямами, яйцеподібні, 2,5–2,8 мм завдовжки, з білими плівчастими краями; зелена середня жилка (кіль) утворює короткий гострий кінчик на верхівці. Мішечки блідо-бурі з темними плямами, рівні за довжиною лусці або трохи довші за неї, яйцеподібні або яйцеподібно-еліптичні, пласко-опуклі, 2–2,5 × 1,8–2,5 мм, майже шкірясті, з вузькими крильцями, у верхній частині дрібнозубчасті, зі споду з численними тонкими жилками; верхівка поступово звужується в носик завдовжки бл. 0,3 мм, дрібнозубчастий по верхніх краях. Горішки бурі, щільно охоплені мішечком, довгасто-яйцеподібні, пласко-опуклі, бл. 1,2 мм завдовжки. Цвітіння та плодоношення: квітень–серпень.
Середовище проживання Населяє піщані та вологі місця вздовж річок, трав'янисті схили; на висотах 200–1700 метрів.
Примітки