Статичний Всесвіт Айнштайна — релятивістська модель Всесвіту, запропонована Альбертом Айнштайном у 1917 році. Невдовзі після завершення загальної теорії відносності Айнштайн застосував свою нову теорію гравітації до Всесвіту в цілому. Припускаючи, що Всесвіт статичний у часі, а матерія рівномірно розподілена на великих масштабах, Айнштайн прийшов до скінченного, статичного Всесвіту зі сферичною просторовою кривиною.
Щоб отримати узгоджений розв'язок рівнянь поля Айнштайна для випадку статичного Всесвіту з ненульовою густиною матерії, Айнштайн вважав за необхідне ввести до рівнянь поля новий член — космологічну сталу. В отриманій моделі радіус кривини Всесвіту R і густина матерії ρ пов'язані з космологічною сталою Λ співвідношенням Λ = 1/R2 = κρ/2, де κ — гравітаційна стала Айнштайна.
Після того як Едвін Габбл 1929 року відкрив лінійну залежність між червоними зміщеннями галактик та їхніми відстанями, Айнштайн відмовився від своєї статичної моделі Всесвіту та запропонував моделі, що розширюються, такі як та . В обох випадках він поклав космологічну сталу рівною нулю, заявивши, що вона «більше не потрібна … і теоретично незадовільна». У багатьох біографіях Айнштайна стверджують, що в пізніші роки він називав космологічну сталу своєю «найбільшою помилкою». Однак нещодавно астрофізик Маріо Лівіо поставив під сумнів це твердження, припустивши, що воно може бути перебільшенням.
Див. також
Хронологія космологічних теорій
Примітки