Carex tonsa — вид квіткових рослин з родини осокових. Поширення: Канада й США (Альберта, Британська Колумбія, Коннектикут, Округ Колумбія, Джорджія, Іллінойс, Індіана, Кентуккі, Лабрадор, Мен, Манітоба, Мериленд, Массачусетс, Мічиган, Міннесота, Нью-Брансвік, Нью-Гемпшир, Нью-Джерсі, Нью-Йорк, Ньюфаундленд, Північна Кароліна, Нова Шотландія, Огайо, Онтаріо, Пенсильванія, о. Принца Едуарда, Квебек, Саскачеван, Південна Кароліна, Теннессі, Вермонт, Західна Вірджинія, Вісконсин). Цей кореневищний геофіт росте переважно в помірному біомі.
Біоморфологічна характеристика Рослини густо до пухко дернинні; кореневища від коричневих до червонувато-коричневих, 0–10 мм, товсті. Стебла 4–16 см, шершаві дистально; основи (залишки старого листя) волокнисті. Листові пластинки від блідо-зелених до яскраво-зелених, дорівнюють стеблам або перевищують їх, 0,5–4,3 мм завширшки, трав'янисті або шкірясті, голі знизу, від сильно шершавих до сосочкових знизу. Колосся: проксимальні маточкові колоски 2–3 (базальні колоски 1–2); стеблові колоски зазвичай перекриваються з тичинковими, з 3–10(15) перигініями; тичинкові колоски 4,5–11,3 × 1,1–3 мм. Луски: маточкові луски від блідо-коричневих до червонувато-коричневих, з вузькими білими краями, яйцеподібні, 2,9–4,1 × 1,5–1,9 мм, дорівнюють перигінії або перевищують їх, верхівка від гострої до довгозагостреної; тичинкові луски яйцеподібні, 4,2–5,4 × 1,2–2,1 мм, верхівка тупа або гостра до загостреної. Перигінії від зелених до блідо-коричневих, безжилкові, еліпсоїдні, тупо-трикутні в поперечному перерізі, 3,1–4,7 × 1,1–1,6 мм; дзьоб прямий, блідо-зелений, іноді з червонувато-коричневим відтінком біля верхівки, сильно двогранний, 0,9–2 мм, гладкий або війчасто-пилчастий, верхівкові зубці 0,2–0,5 мм. Сім'янки коричневі, еліпсоїдні до оберненояйцеподібної форми, тупо-трикутні в поперечному перерізі, 1,6–2 × 1,2–1,6 мм.
Примітки