Барон Курт Крістіан фон Вельк (; 28 серпня 1858, Лібау — 15 січня 1928, Дрезден) — німецький офіцер, генерал-лейтенант Саксонської армії.
Біографія Курт Крістіан фон Вельк походив із саксонської родини, яка була посвячена у дворянство у 1785 році. Крістіан був онуком члена саксонського ландтагу та власника маєтку Курта Роберта фон Велька та його дружини баронеси Емми Луїзи фон Бойст (13 листопада 1805, Гансгрюн — 27 січня 1892, Зерковіц) з тосфельської гілки родини. У подружжя було кілька дітей, зокрема батько Крістіана, Генріх фон Вельк. Генріх став власником маєтку, письменником та співзасновником Земельної асоціації внутрішньої місії Саксонії. Його першою дружиною була Клара, уроджена Вайсс. У Крістіана було два брати (включаючи віцеконсула Максиміліана фон Велька), дві сестри та семеро єдинокровних братів і сестер від другого шлюбу батька. Серед його єдинокровних братів і сестер були професор загального права Магнус фон Вельк, міністерський радник Альфред фон Вельк та адміністратор округу Курт Ернст фон Вельк. Сам Крістіан був одружений з Марієттою, уродженою Тухер фон Зіммельсдорф.
В 1870 році вступив в кадетський корпус. 10 квітня 1876 року зарахований в 1-й уланський полк № 107 в Ошаці. З 1 жовтня 1883 року навчався у Військовому інституті верхової їзди в Ганновері. В 1885 році повренувся у свій полк, з 19 серпня 1889 року — командир ескадрону. З 26 березня 1899 року служив в штабі 2-го гусарського полку № 19 в Гріммі. З 23 березня 1901 року — флігель-ад'ютант короля Альберта. З 19 червня 1902 року — черговий флігель-ад'ютант короля Георга. З 24 липня 1903 року — тимчасовий командир карабінерського полку (2-го важкого полку) в Борні, 21 березня 1904 року затверджений на посаді. З 6 липня 1908 року — тимчасовий командир 1-ї кавалерійської дивізії № 23 в Дрездені, одночасно виконував обов'язки командира Військової академії верхової їзди в Дрездені. 24 вересня 1910 року затверджений на посаді командира дивізії. 20 березня 1911 року звільнений у відставку, проте того ж дня був призначений інспектором ремонтної служби Саксонського військового міністерства. Займав цю посаду до кінця Першої світової війни. Після війни остаточно вийшов у відставку.
Звання
Фенріх портупеї (10 квітня 1876) Другий лейтенант (5 вересня 1875) Перший лейтенант (26 липня 1883) Ротмістр (19 серпня 1889) Майор без патенту (26 березня 1899; отримав патент 28 червня 1899) Оберстлейтенант (23 квітня 1904) Оберст (25 березня 1907) Генерал-майор (23 вересня 1911; патент від 2 березня 1911) Генерал-лейтенант запасу (17 березня 1914)
Нагороди
Орден Залізної корони (Австро-Угорщина) 3-го класу (24 лютого 1892) 2-го класу (1903) Орден Альберта (Саксонія) лицарський хрест 1-го класу (27 травня 1899) офіцерський хрест (23 травня 1908) командорський хрест 2-го класу (30 травня 1911) Медаль «За вислугу років» (Саксонія) (6 квітня 1901) Орден Священного скарбу 4-го класу (Японська імперія; 7 серпня 1902) Орден Корони (Пруссія) 3-го класу (1902) Орден «За військові заслуги» (Баварія), офіцерський хрест (1903) Орден Білого Сокола, командорський хрест (1903) Орден Вюртемберзької корони, почесний хрест (1903) Орден Червоного орла 4-го класу з короною (1904) 2-го класу із зіркою (17 січня 1918) Орден Заслуг (Саксонія) лицарський хрест 1-го класу (23 травня 1905) командорський хрест 2-го класу (1913) Орден дому Саксен-Ернестіне, командорський хрест 2-го класу (25 жовтня 1906) Орден Святого Йоанна (Бранденбург), почесний лицар (1913) Хрест «За військові заслуги» (Саксонія) (17 січня 1916)
Примітки
Посилання
Вельк на сайті The Prussian Machine.