Франг-Май-Дам або скорочено Майдам (також Мойдам; значення: «поховання померлих») — традиційний курган у релігії ахомів. Королівські майдами Чараідео включені до списку Світової спадщини ЮНЕСКОWorld Heritage ListKalita 2023, Times of India, Unesco ICOMOS Expert Arrives At Assam's Charaideo District, Vying For World Heritage Status. Сьогодні представники чотирьох кланів, а саме Мо-Хунг, Мо-Чам, Чаоданг і Мо-Пплонг, дотримуються традиції поховання в гробницях релігії ахомів.

За структурою майдам складається зі склепінь з однією або кількома камерами. Склепіння мають купольну надбудову, покриту напівсферичним земляним курганом, який високо піднімається над землею з відкритою альтанкою на вершині, званою чоу чалі (chow chali). Восьмикутна невисока стіна оточує весь майдам.

Поховання в землі є основним похоронним обрядом тайських народів, до яких початково належали ахоми. Це суперечить індуїстській системі кремації. Після того, як царі Ахому прийняли індуїзм, вони вирішили ховати прах у курганах після кремації.

Громада ахомів в Ассамі вважає розкопки образою своїх традицій, оскільки майдами пов'язані з вшануванням предків ахомів та святом Ме-Дам-Ме-Фі.

Етимологія Слово «Мойдам» є скороченою формою тай-ахомського слова «Франг-Май-Дам»Brochure on moidams at Charaideo, Sivasagar, Government of Assam p. 04. «Франг-Май» означає ховати, а «Дам» — померлі або духи предків.

Майдами Всередині майдамів є підземні склепіння або камери для різних цілей: одна для зберігання тіла померлого короля з усіма необхідними речами для потойбічного життя, а інші — для слуг, доглядачів, коней та слонів. Нинішня висота майдамів зменшилася через різні природні катаклізми. У давнину принаймні 10 живих людей ховали заживо разом із померлим королем, щоб вони піклувалися про нього в потойбічному житті, однак цей звичай скасував Рудра Сінґха.

Висота майдамів залежала від могутності королів. Більшість майдамів не мали імені короля, тому більшість із них залишаються неідентифікованими, за винятком майдамів Ґададхара Сінґхи та Рудри Сінґхи. Більшість великих майдамів датуються кінцем XVII та XVIII століттями. Раніше більшість камер майдамів будували з суцільних дерев'яних стовпів і балок, які були замінені цеглою та каменем з часів Ґададхара Сінґхи та його наступників. За звичаєм ховати тіла королів і королев дозволялося лише людям із кланів Гарпхалія та Лахурахан. Для будівництва майдамів призначався спеціальний урядовець — Чанг-Рунг Фукан. Чанг-Рунг Фукан також був головним архітектором королівства Ахом. Для захисту та обслуговування майдамів призначалися чиновники, звані майдам-фуканами, та охоронці, звані майдамія.

Структурне будівництво та процес королівських поховань описані в історичних документах під назвою «Чанг-Рунг Фуканор Буранджі», де детально описано навіть предмети, які були поховані. Пізніші розкопки Археологічної служби Індії виявили, що деякі майдами раніше були осквернені, а предмети, згадані в «Буранджі», відсутні. Багато майдамів було розкопано та розграбовано, найвідомішими з яких були розграбування могольським генералом Мір Джумлою II, який ненадовго окупував Ґархґаон у XVII столітті, та британцями після 1826 року.

У минулому, коли будь-який король або воїн гинув у битві, їхні відрізані голови приносили та ховали тут. Коли в 1524 році під тиском Ахому впало королівство Чутія, голови короля Чутії та його сина також були поховані в гробниці ЧараідеоBarua, G.C, "Ahom Buranji, p. 57.

Розкопки

Будучи відомими своїми скарбами у склепіннях, майдами також приваблювали багатьох грабіжників — від моголів і британців до місцевих жителів, які неодноразово грабували їх. Найраніший ескіз майдаму зробив у 1848 році сержант С. Клейтон, який керував розкопками майдаму в 1840-х роках.

У 2000—2002 роках Археологічна служба Індії (круг Ґувахаті) провела розкопки майдаму № 2. Він зберіг характеристики повноцінного майдаму. Склепіння майдаму та земляний курган були зроблені з випаленої цегли й оточені восьмикутною межовою стіною. У даху майдаму було виявлено отвір, що свідчило про його попереднє розграбування. Аркоподібні двері майдаму виявили на західній стороні після розкопок; початково вони були закриті цегляною та кам'яною мурованою кладкою. Незважаючи на розграбування, тут усе ж виявили кілька артефактів, зокрема скелетні рештки 5 осіб, декоративні вироби зі слонової кістки, кілька дерев'яних предметів (зокрема Шорай у формі колони), панель зі слонової кістки із зображенням королівської інсигнії Ахому, різьблені зображення слонів, павичів і квіткові мотиви. Точного датування цього майдаму зробити не вдалося, але його оцінюють першою половиною XVIII століття.

Примітки

Джерела

Посилання

Майдами в окрузі Дібруґарх, Ассам Лачіт Майдам — майдам Лачіта Борпхукана. Багатомільйонний проєкт з оновлення ахомських майдамів The Telegraph, 4 серпня 2006.