Кримський похід 1584 року (або Кримська кампанія 1584 року) — серія з двох військових операцій, проведених Османською імперією у 1584 році з метою покарання непокірного кримського хана Мехмеда II Ґерая за відмову надавати війська для османських походів під час османсько-перської війни (1578—1590). Османська імперія прагнула відновити свій панівний вплив у Кримському ханстві та звести на престол лояльного хана — Ісляма II Ґерая.
У той час як Оздеміроглу Осман-паша командував османськими сухопутними військами під час першої операції, а Ґазі Ферхад-паша — під час другої, османський флот під командуванням Килича Алі-паші двічі висаджувався в Кафі.
Передумови Кримський хан Мехмед II Ґерай, на відміну від перших п'яти кампаній (1578—1582) османсько-перської війни, у 1583 році не надіслав необхідних підкріплень османській армії під командуванням Оздеміроглу Османа-паші (зокрема в регіон Ширван), де османи вели бої проти Сефевідів. Це призвело до того, що хан утратив прихильність османського двору і був зміщений з престолу султаном Мурадом III.
Перший похід
Оздеміроглу Осман-паша, який зміцнив османське панування в Ширвані в результаті битви смолоскипів, залишив Дербент (де перебував протягом п'яти років) із 3000 солдатів 21 жовтня 1583 року та розбив московські війська в битві на річці Сунжа 28—30 жовтня.«Osmanlı Devleti ve Kafkasya», M. Sadık Bilge, Eren Yayınevi ,İstanbul (2005), s.82 Він дістався Кафи через північ Кавказу, слідуючи шляхом від річки Кубань до Тамані та Керчі.«Şecaatname», Âsafî Dal Mehmed Çelebi, (hzl. Abdülkadir Özcan), Çamlıca Basım Yayın, İstanbul (2006), s.391
У відповідь на указ султана Мурада III про страту Мехмеда II Ґерая, Оздеміроглу Осман-паша, попри потенційні ризики виконання цього наказу під час триваючої війни з Іраном, ужив рішучих заходів. Він видав грамоту Алп Ґераю, братові Мехмеда II, та призначив його новим ханом.
Однак Мехмед II Ґерай не визнав цього призначення і вирушив із військовим з'єднанням чисельністю близько 40 000 вершників до фортеці Кафа (яку утримувала Османська імперія), де дислокувався Оздеміроглу Осман-паша.«Büyük Osmanlı Tarihi», Joseph von Hammer, c.7, s.85 Через п'ять днів його син Сафа Ґерай, який очолював передовий загін, прибув під Кафу, розбив намет і перебрав на себе керівництво облогою. Він також силою захопив гармати та артилерію, які османи відправили до Криму для посилення Оздеміроглу Османа-паші під час його боїв у Ширвані, і розпочав обстріл Кафи.«Şecaatname», Âsafî Dal Mehmed Çelebi, (hzl. Abdülkadir Özcan), Çamlıca Basım Yayın, İstanbul (2006), s.431
Зі свого боку, Оздеміроглу Осман-паша таємно відправил людей до братів Мехмеда II Ґерая, намагаючись переманити їх на свій бік або принаймні відхилити від підтримки хана. Одночасно він попросив підкріплення зі Стамбула.
Мехмед Ґерай тим часом посилив облогу, зруйнував водогони, якими до Кафи постачалася вода, і звів укріплення для розміщення своїх солдатів. Він також спалив виноградники та сади на рівнині Кафи, прагнучи спричинити нестачу продовольства для османського гарнізону.
В османському палаці відбулася рада, на якій було вирішено відправити Османський флот із підкріпленням до Кафи протягом десяти днів під командуванням Килича Алі-паші. Брат Мехмеда II Ґерая, Іслям II Ґерай (який раніше мешкав у обителі дервішів у Коньї, приховуючи своє прагнення до влади під одягом мевлевійського дервіша), був призначений кримським ханом османським двором і представлений Мураду III, від якого отримав шаблю, коня та червоний прапор із золотим написом.
У ніч з 24 на 25 квітня 1584 року Османський флот під командуванням Килича Алі-паші та в супроводі Іслама Ґерая відплив зі Стамбула. Флот, що складався з 25 галер і кількох барок, перевозив близько 3000 вояків, артилеристів та яничарів (Капикулу).
Облога Кафи тривала близько 40 днів із застосуванням гарматного й рушничного вогню. Османський капудан Азова прибув до узбережжя Кафи, продемонструвавши виняткову майстерність та відкривши масований гарматний вогонь по кримськотатарських військах, вірних Мехмеду II Ґераю. Потім біля берегів Кафи з'явився основний османський флот. Татарські солдати почали розсіюватися під артилерійським та рушничним обстрілом. Після того, як флот висадив війська в Кафі, Іслам Ґерай зійшов на берег, де його зустрів Оздеміроглу Осман-паша. Осман-паша посадив нового хана на коня, пішов попереду нього і, взявши за руку, допоміг зійти на престол. Він також проголосив Алп Ґерая його заступником — калгою.
З проголошенням нового хана війська скинутого Мехмеда Ґерая почали групами складати зброю та підкорятися наказу Іслама II Ґерая. Сам Мехмед Ґерай уночі втік із Криму, сподіваючись знайти притулок у Ногайській Орді в районі річки Ітіль (Волга). Уранці це стало відомо, і на наздоганяння Мехмеда Ґерая відправили Алп Ґерая. Алп Ґерай, наздогнавши Мехмеда Ґерая, стратив його за допомогою аркана.«Tarih-i Selanikî», Mustafa Selanikî, (hzl. Mehmet İpşirli), Edebiyat Fakültesi Matbaası, İstanbul (1989), s.114
Другий похід Після успішного завершення експедиції Оздеміроглу Осман-паша разом із Киличем Алі-пашею вирушив із Кафи з османським флотом, зайшов у Босфор 29 червня 1584 року й висадився в Бешикташі. Прийнятий із великим піднесенням, Оздеміроглу Осман-паша з'явився перед Мурадом III 5 липня. Великий візир Каніжелі Сіявуш-паша, який бачив у ньому суперника, був відправлений у відставку 25 липня, а 28 липня Осман-паша був призначений великим візиром.
Однак бої в Криму тривали. Сини Мехмеда Ґерая, Саадет Ґерай і Сафа Ґерай, установили контакт із Московським царством і через три місяці після вбивства батька вирішили помститися, заручившись підтримкою ногайців (які перебували під впливом Московії) та донських козаків. На початку вересня вони з близько 10 000 вершників атакували Бахчисарай, столицю Кримського ханства, змусивши пораненого Іслама II Ґерая шукати притулку в Кафі. Тим часом у Криму також перебували яничари, відправлені через Кафу для посилення гарнізону Дербента на Кавказькому фронті. Запеклий опір яничарів ногайцям завадив захопленню Іслама II Ґерая.
Окрім Московського царства, Сефевідська імперія, яка перебувала у стані війни з османами з 1578 року, прагнула скористатися смутою в Кримському ханстві. Шах Мухаммад Худабенде планував звільнити Газі Ґерая, кримського принца, ув'язненого у фортеці Аламут, і навіть одружити його з однією зі своїх дочок.
Після цих негативних подій Мурад III наказав розпочати другу кампанію проти Криму і знову доручив її Оздеміроглу Осману-паші, якого вже підвищили до посади великого візира. Осман-паша, у свою чергу, звернувся до капудан-паші Килича Алі-паші з проханням підготуватися до другої кампанії в Чорному морі пізніше того ж року. Килич Алі-паша розпочав підготовку до походу в жовтні, що стало першим подібним випадком в історії османського флоту в цю пору року. За планом, 10 000 яничарів та допоміжних підрозділів під командуванням Османа-паші мали вирушити суходолом зі Стамбула до Синопа, а звідти бути переправленими флотом до Кафи. Оздеміроглу Осман-паша прибув до Ускюдара 15 жовтня 1584 року, де залишався до збору призначених для походу військ. Вирушивши в дорогу в листопаді, армія зіткнулася з сильнішим снігопадом, коли дісталася Болу та Ґереде через Ускюдар — Ізнік, і указом султана їй було наказано зазимувати в Кастамону.
Тим часом надійшов лист від Іслама II Ґерая з проханням про допомогу проти Саадета Ґерая. Оздеміроглу Осман-паша направив до Кафи підрозділ підкріплення під командуванням губернатора Боснії Ґазі Ферхада-паші у супроводі флоту під орудою Килича Алі-паші. Завдяки цьому підкріпленню Іслам II Ґерай здобув перевагу над повсталими царевичами і разом зі своїм братом Алп Ґераєм завдав поразки ногайцям під командуванням Саадета Ґерая в Андальській степовій місцевості поблизу Кафи. Алп Ґерай переслідував повстанців аж до Сіверського Дінця. Саадет Ґерай і Сафа Ґерай знайшли притулок у кумиків, тоді як Мурад Ґерай втік до Астрахані (яка перебувала під владою Московії), а потім вирушив до Москви на зустріч із царем Федором Івановичем, який щойно зійшов на престол (31 травня 1584 року). Мурад Ґерай, який планував знову піти на Крим з новими силами, які він мав зібрати за допомогою Московського царства, був змушений повністю відмовитися від цього плану, отримавши звістку про те, що османська армія вирушила до Криму.«Habeşistan'dan Kafkasya'ya Bir Osmanlı Paşası: Özdemiroğlu Osman Paşa», Çetin Sungur, Hacettepe Üniversitesi, Ankara (2012), s.123-124
Наслідки Таким чином, Кримське ханство знову потрапило під суворе підпорядкування Османській імперії. До правління Іслама II Ґерая османські султани лише затверджували кримських ханів, які вже зійшли на престол, та надавали їм грамоти на правління (ярлики). Однак після втручання 1584 року султани почали безпосередньо призначати кримських ханів, що значно посилило османський контроль над Кримським ханством. Крім того, до правління Іслама II Ґерая під час п'ятничних молитов (хутби) згадувалися лише імена кримських ханів; починаючи ж з його правління, увійшло у звичай спочатку виголошувати ім'я османського султана, а вже потім — кримського хана.«Osmanlı Tarihi», Ord. Prof. İsmail Hakkı Uzunçarşılı, Türk Tarih Kurumu (2011), c.3, b.2, s. 3-5
Після своїх перемог у Ширвані та Криму Оздеміроглу Осман-паша був відправлений Мурадом III на чолі османської армії в Тебризький похід наступного військового сезону. Перезимувавши в Кастамону з 21 грудня 1584 року по 5 квітня 1585 року, навесні армія вирушила до іранського кордону.«Osmanlı Seferlerinde Olağandışı Bir Kışlak: Kastamonu», M.Yaşar Ertaş, Pamukkale Üniversitesi
Примітки