«Листи до Алінки» — дитяча книжка української письменниці Юліти Ран, видана харківським видавництвом «Ранок» у 2025 році в серії «Книжки про важливе». Книжка поєднує художній сюжет про дружбу дівчат із реальними історіями українців, які пережили ампутацію, пройшли реабілітацію та повернулися до активного життя.

У творі йдеться про дружбу двох дівчат, Катрусі та Алінки, одна з яких після вибухового поранення переживає ампутацію й отримує підтримку через листи, написані реальними людьми з подібним досвідом.

Видання розглядається як інструмент освітнього процесу для розмови з дітьми про травму, підтримку та психологічну інклюзію.

Сюжет Головні героїні книжки — подруги Катруся та Алінка, з дитинства багато часу проводили разом: гралися, ходили до школи, на сходини до Пласту, на гурток із танців. Після того, як Алінка внаслідок вибуху переживає ампутацію, вона замикається в собі й відмовляється від спілкування навіть з найближчою подругою. Катруся намагається знайти спосіб підтримати подругу та допомогти їй повернути мотивацію до життя.

Катруся звертається до реальних людей (які в цю мить стають героями книги) — військових, ветеранів, і спортсменів, танцюристок, які самі пережили ампутацію, пройшли реабілітацію і повернулися до активного життя. Вони пишуть листи підтримки до Алінки, діляться власним складним та позитивним досвідом. Алінка знаходить у листах силу й надію.

Історія створення та видання

Книжка «Листи до Алінки» була створена видавництвом «Ранок» на запит БО «Благодійний фонд «Харків з тобою» в межах проєкту фонду «Протезування як частина життя». Видання з самого початку задумували як освітній інструмент психологічної інклюзії, що мав допомогти дітям і дорослим говорити про подолання травми й підтримку і прийняття.

Ідея книжки належить психологині Ірині Маркевич, співзасновниці та керівниці напряму ментального здоров'я БФ «Харків з тобою». Задум виник із її досвіду  роботи з дітьми на деокупованих територіях Харківської області у 2022-2023 роках, відколи через масштабне замінування регіону зʼявилися чисельні випадки важких вибухових травм серед цивільного населення, зокрема серед дітей. За словами Маркевич, книга допомагає почати важливу розмову «на складні теми між дітьми та дорослими про те, як приймати та співдіяти, будувати простір, де комфортно кожному». І Маркевич, і Ран вважають, що книжка розрахована «на дітей та їхніх дорослих».

Текст художньої частини написала дитяча письменниця Юліта Ран. Цитовані в книжці листи написали 6 реальних людей: бігунка Яна Степаненко, військовий лікар Сергій Філіппов, танцюристка Карина Стащищак, військовослужбовці Андрій Скороход, Ігор Сорока, Роман Кашпур і Тетяна Наумовець.

Тематика

Тема війни в книжці подана через наслідки мінної небезпеки та вибухових поранень серед цивільних. Травма Алінки пов'язана з випадковим підривом на міні. Юліта Ран зазначала, що прагнула показати реальність війни без надмірного повчання, поєднуючи це з мотивами надії, дружби й підтримки.

Книга також надає модель розмови про травму близької людини, допомагає навчати дітей співпереживанню та емпатії.

Однією з центральних тем є психологічна інклюзія — готовність суспільства не лише технічно, а й емоційно приймати людей з інвалідністю. Катруся не намагається говорити замість Алінки або жаліти її, а шукає для подруги слова людей, які самі пережили ампутацію та реабілітацію. Завдяки цьому в книжці з'являються реальні свідчення військових, спортсменів та інших людей, які пережили ампутації.

Ще однією темою є дружба. Лінію взаємин Катрусі та Алінки описано через наполегливість Катрусі, яка не припиняє підтримувати подругу попри її відстороненність після травми.

Презентації та використання

3 грудня 2025 року «Листи до Алінки» презентували в пресцентрі «Укрінформ» під час пресконференції «Психологічна інклюзія: діти — амбасадори змін», присвяченої Міжнародному дню людей з інвалідністю.

За матеріалами книги відбувся вебінар для спільноти EdCamp Ukraine, на який зареєструвалися майже 400 вчителів.

18 квітня 2026 року презентацію книжки провели в книгарні «Сенс». Під час заходу вчителі могли подати заявку на безкоштовний комплект матеріалів для занять, до якого входили книжка, запис вебінару та готовий конспект уроку.

Книжку почали використовувати як основу для занять із психологічної інклюзії. Перші уроки в загальноосвітніх школах на основі матеріалів книжки відбулися 3 грудня 2025 року. У травні 2026 року на основі книжки вчителька-методистка Анастасія Бурова розробила конспект уроку з психологічної інклюзії, а два вебінари для вчителів із різних освітніх спільнот охопили понад 400 педагогів. На прикладі книги 25 травня для бібліотечних фахівців Харкова було проведено практичний психологічний воркшоп «Як говорити про травму».

Сприйняття У рецензії на порталі «БараБука» Анастасія Куликова розглядає «Листи до Алінки» як частину сучасної української дитячої інклюзивної літератури, що порушує теми інакшості, різноманіття, інвалідності та рідкісних хвороб.

«Вона не залишить байдужим, тому що це наша реальність. Наше життя просто зараз... Це те, що відчують дорослі читачі перед тим, як глибоко вдихнуть і почнуть розмову з дітьми про те, що світ складніший і небезпечніший, ніж здається, а справжня дружба не лише в подарунках і веселощах, але й у силі підтримки одне одного в найскладніші моменти життя».

У матеріалі Chytomo Тетяна Леонова описує книжку як видання про інклюзію: «Книга не лише інформує, але й виховує покоління, здатне створювати суспільство без ментальних бар’єрів, роблячи інклюзію не просто поняттям з навчальних програм, а нормою життя».

Восьмирічний літературний оглядач Іван Модін, автор проєкту «МодінPro» звертає увагу на те, що книжка дає вирішення проблеми спілкування дітей між собою під час війни.

«Усе наше дитинство йде війна. І ми досі не знаємо, як спілкуватися з нашими однолітками, яких ця війна вдарила сильніше. У когось тато загинув чи ракета знищила житло, і ти хочеш їх підтримати, але не знаєш, які слова підібрати. “Листи до Алінки” — це приклад правильного спілкування. Ніхто не зрозуміє дівчинку, яка втратила ногу, краще за тих, хто цей шлях уже пройшов».

Посилання «Листи до Алінки» на сайті видавництва «Ранок»

Примітки