Іззат Газаві ( ; * 1951, Дейр-ель-Гусун, мухафаза Тулькарм, Західний берег ; † 4 квітня 2003 , Рамалла, Палестинська автономія) — палестинський письменник, борець за мир. Президент Спілки письменників Палестини.
Біографія Газзаві народився у великій родині біженців, які втекли на Західний берег у 1948 році. Свою першу п'єсу він написав у віці 13 років. Він здобув ступінь магістра з американської та британської літератури і став професором Бірзейтському університеті.
Як письменник, він відзначився передусім як романіст, автор оповідань та літературний критик, а також засновником і першим головою першої Міжнародної конференції письменників у Палестині в 1997 році. У своїй роботі Газзаві звертався до страждань палестинського населення та прагнув сприяти культурному обміну та політичному діалогу з Ізраїлем. На нього особливо вплинув ізраїльський письменник Горвіц Яер. Газзаві кілька разів заарештовувався ізраїльською владою за свою політичну діяльність.
Через кілька місяців після смерті свого шістнадцятирічного сина, якого застрелили ізраїльські солдати на шкільному подвір'ї, коли він допомагав пораненому другові, Газзаві разом з ізраїльським письменником Авраамом Єгошуа опублікував книгу фотографій італійського фотографа Олів'єро Тоскані про стосунки між палестинським та ізраїльським народами. Книга була продана тиражем понад 6 мільйонів примірників і перекладена кількома мовами.
Після повернення з заслання в 1982 році він викладав порівняльну літературу як лектор в Університеті Бір-Зайт у Рамаллі. Він став членом правління Палестинської ради миру та справедливості. У 1995 році йому було присуджено Міжнародну премію за свободу слова в Ставангері. У 1997 році Газзаві організував і очолив перший міжнародний конгрес письменників у Палестині. У 2001 році Газзаві разом з ізраїльською лекторкою Нуріт Пелед-Елханан отримав премію Сахарова, що присуджується Європейським парламентом.
Разом з ізраїльським письменником Амосом Озом Газзаві у 2002 році читав лекцію «Як вилікувати фанатиків» у рамках Тюбінгенського лекторію з поетики.
Газзаві помер 4 квітня 2003 року.
Публікації
Листи в дорозі (1989) Краї (1993) Гора Небо (1995) Абдулла Ат-Тілалі (1997)
Примітки
Посилання Стаття (PDF; 20 kB) про лауреатів премії Сахарова 2001 року на вебсайті Європейського парламенту, 11 грудня 2001 року Помер Іззат Газзаві, World Online, 9 квітня 2003 р