Санкт-Петербурзький (Петроградський) патронний завод — перший у Російській імперії завод з виробництва металевих патронів для стрілецької зброї. Цей казенний завод діяв у м. Санкт-Петербурзі (Петрограді) у 1869—1918 роках .
Історія Після прийняття на озброєння в Російській імператорській армії гвинтівки Крнка зразка 1868 р. під металевий унітарний патрон знадобилося організувати виробництво таких патронів. До цього боєприпаси до стрілецької зброї (кулі і паперові патрони з порохом) виготовлялися у військових майстернях, але що стосується унітарних паперових патронів, а тим більше металевих патронів, то «виготовлення у військах таких патронів виявилося неможливим, тому що частини їх виготовлялися ручним способом дуже повільно і для прискорення роботи доводилося їх висилати з центральних установ, війська ж могли лише відливати кулі, клеїти гільзи та збирати патрони…» РАЗВИТИЕ ПАТРОННОГО ПРОИЗВОДСТВА В РОССИИ В 1866—1869 ГОДАХ.
Спочатку у комплексі будівель старого Арсеналу на розі та Шпалерної вулиці Головне артилерійське управління організувало у 1868 р. Дослідну патронну майстерню, де виробляли металеві гільзи.
У 1869 р. потрібно було вирішити питання про місце ще одного виробництва металевих гільз. Воно було організовано на місці колишнього Винного містечка на острові Голодай. На місці колишньої артилерійської лабораторії на Виборзькій стороні було організовано спорядження патронів порохом, а також капсулями, які постачав .
Потім всі ці виробництва об'єднали в Санкт-Петербурзькому (Петроградському) патронному заводі. Він складався з трьох відділів: 1. Василівського гільзового — у будівлі колишнього Винного містечка, на острові Голодай; 2. Ливарного гільзового — у будівлі скасованого старого Арсеналу, на Ливарному проспекті, та 3. споряджувального — на місці колишньої артилерійської лабораторії на Виборзькій стороні. У Василівському та Ливарному гільзових відділах було зосереджено виробництво гільз, а у споряджувальному виготовляли кулі та споряджали патрони. Також до складу заводу увійшов Охтинський капсульний заклад.
У 1892 р. з патронного заводу було виділено інструментальний та трубочний відділ, з яких було створено на острові Голодай. Капсюльний відділ заводу в 1895 р. відійшов до , а звідти — до Охтенського вибухових речовин (в 1902 р.).
У 1905—1910 роках річні замовлення заводу трималися на рівні близько 60-70 мільйонів набоїв, і збільшилися лише у зв'язку з російсько-японською війною до 90 мільйонів. Під час Першої світової війни до 1916 р. річний випуск патронів перевищив 600 мільйонів.
У 1918 р. Петроградський патронний завод було евакуйовано до Симбірську . Обладнання заводу та його персонал були розділені між та Подольським .
Відомі люди, які служили і працювали на заводі
Шепелєв Володимир Петрович Кабалевський Клавдій Єгорович Харинський Павло Петрович Калінін Михайло Іванович Грядинський Федір Павлович Пилаєв Георгій Миколайович Шишко Михайло Іванович
Примітки
Джерела
Посилання «Петроградский патронный завод» / Патронные заводы / проект «Русская армия в Первой мировой войне» Опытная патронная мастерская — Санкт-Петербургский (Петроградский) патронный завод / Справочник предприятий, компании и фирмы СПб