Весільний похід Тимоша Хмельницького 1652 року (також відомий як Другий молдавський похід) — військово-дипломатична кампанія козацьких полків Війська Запорозького під проводом наказного гетьмана Тимоша Хмельницького до Молдавського князівства. Метою походу було змусити молдавського господаря Василя Лупула виконати умови угоди 1650 року й віддати свою доньку Розанду Лупул заміж за старшого сина Богдана Хмельницького. Кампанія стала прямим наслідком розгрому військ Речі Посполитої у битві під Батогом.

Передумови

Молдавський господар Василь Лупул із жовтня 1648 року підтримував офіційно дружні відносини з Богданом Хмельницьким, однак водночас таємно передавав до Варшави відомості про пересування козацьких військ і надавав позики польському уряду для найму вояків. Щоб припинити ворожі дії та залучити Молдавське князівство до орбіти впливу Гетьманщини, Богдан Хмельницький разом із союзником, кримським ханом Іслямом III Ґераєм, здійснив перший молдавський похід у вересні 1650 рокуБалух О. Буковина під час молдавських походів Богдана Хмельницького 1650—1653 рр.: військово-політичний аспект // Сумський історико-архівний журнал. — 2016. — № XXVII. — С. 59–71..

Захопивши столицю князівства Ясси, козацько-татарські війська змусили Василя Лупула підписати мирний договір. Його важливою умовою стало зобов'язання господаря віддати свою молодшу доньку Розанду заміж за гетьманича Тимоша Хмельницького. Цей династичний шлюб мав не лише скріпити союз України та Молдавії, а й ввести рід Хмельницьких у коло знатних правителів Східної Європи (зокрема, інша донька Лупула, Марія, була одружена з литовським великим гетьманом Янушем Радзивіллом).

Однак після важкої поразки козаків у битві під Берестечком 1651 року Василь Лупул відмовився від своїх зобов'язань перед Хмельницьким. Він намагався знайти захисту в Османській імперії та Речі Посполитій, а серед претендентів на руку Розанди з'явився польний гетьман коронний Мартин Калиновський.

Ситуація докорінно змінилася у травні — червні 1652 року, коли у битві під Батогом українсько-татарські війська вщент розгромили королівську армію. У цій битві загинув і сам Мартин Калиновський. Перемога під Батогом зняла польську загрозу з кордонів Молдавії та відкрила перед Хмельницьким можливість силою змусити Василя Лупула до виконання обіцянки.

Перебіг походу та укладення шлюбу

Після тріумфу під Батогом Уманський полк під орудою Тимоша Хмельницького рушив до Кам'янця-Подільського й узяв його в облогу. Зрозумівши, що здобути потужну фортецю швидко не вдасться, Тиміш зняв облогу та форсував Дністер, увійшовши на територію Молдавського князівстваПолководці Війська Запорозького: Історичні портрети. — Кн. 1. — К.: Інститут історії України НАН України, 1998. — С. 57..

На чолі відбірного козацького корпусу (до складу якого входили Уманський, Чигиринський та інші полки, а серед командувачів був полковник Осип Глух) Тиміш пішов маршем на Ясси. Вражений військовою силою козаків та розгромом поляків під Батогом, Василь Лупул не наважився на збройний опір і 15 серпня 1652 року надіслав до Чигирина офіційне запрошення на весілля. Водночас молдавський господар намагався використати присутність козацьких військ для зміцнення власних хитких позицій, звертаючись за підтримкою до полковника Осипа Глуха.

У другій половині серпня (за різними джерелами — 21 або 31 серпня 1652 року) в столиці князівства Яссах відбулося урочисте вінчання та весілля Тимоша Хмельницького й Розанди Лупул.

Весільні урочистості тривали близько двох тижнів. За описом літописця Григорія Грабянки, молодий наречений прибув у розкішному вбранні, а наречена на знак поваги та прихильності наказала своїм дружкам співати українських («руських») пісень. Подія мала значний розголос у Європі: тогочасна французька газета Gazette de France у своєму випуску інформувала читачів про цей династичний союз.

На початку вересня 1652 року Тиміш Хмельницький разом із молодою дружиною та козацьким загоном повернувся до України.

Наслідки та значення

Шлюб Тимоша Хмельницького та Розанди Лупул підвищив міжнародний авторитет Війська Запорозького й особисто гетьмана Богдана Хмельницького, залучивши козацьку верхівку до династичних зв'язків європейських монарших родин.

Проте військово-політичний союз із Молдавією виявився нетривким. Укладення цього шлюбу викликало занепокоєння сусідніх держав — Валахії та Трансильванії, а також Речі Посполитої. Навесні 1653 року за підтримки трансильванських та волоських військ у Молдавії спалахнуло повстання під проводом претендента на господарський престол Георгіяй Штефана, який усунув Василя Лупула від влади.

Це змусило Тимоша Хмельницького для порятунку свого тестя здійснити нові походи до Молдавії у 1653 році. Під час оборони Сучавської фортеці у вересні 1653 року гетьманича було смертельно поранено, що поклало край його молдавським кампаніям.

Примітки

Джерела та література Балух О. Буковина під час молдавських походів Богдана Хмельницького 1650—1653 рр.: військово-політичний аспект // Сумський історико-архівний журнал. — 2016. — № XXVII. — С. 59–71. Смолій В. А., Степанков В. С. Богдан Хмельницький: Соціально-політичний портрет. — К.: Либідь, 1995. — 624 с. Полководці Війська Запорозького: Історичні портрети. — Кн. 1. — К.: Інститут історії України НАН України, 1998. — 400 с.