Кролики (англ. Rabbits) — сюрреалістичний веб-серіал 2002 року в жанрі жахи, створений Девідом Лінчем. У серіалі зображено трьох людиноподібних кроликів, що мешкають у вітальні, їх зіграли Скотт Коффі, Лора Геррінґ та Наомі Воттс. Їхні уривчасті, дивні розмови час від часу перериваються закадровим сміхом. Кролики представлені зі слоганом «У безіменному місті, поглиненому в безперервному дощі... живуть три кролики, огорнуті страшною таємницею.» Сам Лінч називає серіал ситкомом.

Кролики спочатку складалися з восьми епізодів, які транслювалися ексклюзивно на вебсайті Лінча. Фільми були доступні на DVD у колекції фільмів Лінча «Lime Green Box Set» 2008 року, у переробленій версії з чотирьох епізодів, яка не містить третього епізоду. У 2020 році деякі епізоди серіалу були завантажені на офіційний ютуб канал Лінча.

Декорації та деякі кадри з фільму Кролики були повторно використані Девідом у художньому фільмі 2006 року Внутрішня імперія.

Опис Кролики повністю відбувається в межах однієї кімнати, що представляє вітальню будинку. Три людиноподібні кролики входять, виходять та спілкуються між собою. Джек є чоловіком, одягнений у темний костюм. Сьюзі та Джейн жінки; перша носить халат а друга сукню, обидві рожевого відтінку.

Глядачі спостерігають приблизно з ракурсу телевізора.

У кожному епізоді кролики розмовляють нібито незв'язно. Невпорядковані, але, на вигляд, пов'язані репліки, які промовляють кролики, натякають на те, що діалог можна було б скласти в осмислені розмови, проте конкретні інтерпретації залишаються невловимими.

Деякі репліки кроликів перериваються несподіваним закадровим сміхом, ніби їх знімають перед живою аудиторією. Крім того, щоразу, коли один з них заходить до кімнати, невидима аудиторія, нібито у ситкомі, вигукує та аплодує аж надто довго. Однак самі кролі залишаються серйозними впродовж цього.

В деяких епізодах відбуваються таємничі події, зокрема поява палаючої діри в стіні та вторгнення моторошного голосу, що доноситься зі спотвореного обличчя, проектованого на задню стіну зловісним червоним світлом. Три епізоди включають сольний виступ кожного з кроликів, під час якого він чи вона декламує або співає загадковий текст, ніби виконуючи ритуал.

В якийсь момент кроликам дзвонять, а пізніше як кульмінація серіалу, чути стукіт у двері. Коли двері відчинились, гучний крик перебив весь спокій, а зображення спотворилось. Останній епізод завершується тим, як кролики туляться один до одного на дивані. Персонажі та акторський склад

Наомі Воттс як Сьюзі Скотт Коффі як Джек Лаура Геррінґ та Ребека Дель Ріо як Джейн

Виробництво Серіал Кролики знімався у саду самого Лінча на Голлівудських пагорбах. Зйомки проводили вночі, щоб контролювати світло. Девід казав, що зйомки Воттс, Геррінґ та Коффі на знімальному майданчику, освітленому величезними вогнями, були «чимось прекрасним». Проте, цей процес спричинив багато шуму дратуючи сусідів Лінча.

Серіал був знятий у цифровому форматі, трьома камерами, і переважно з одного ракурсу.

Як і у більшості серіалів і телепередач Лінча, саундтреки були спродюсовані Анджело Бадаламенті.

Оригінальна тривалість кожного епізоду варіюється приблизно від 5 до 7 хвилин.

Серіал був завантажений на офіційний сайт Лінча 8 червня 2002 року зі слоганом: «У безіменному місті, поглиненому в безперервному дощі... живуть три кролики, огорнуті страшною таємницею.»

Діалоги між Кроликами зроблені у стилі Семюела Бекета.

Рецензія Кролики отримали позитивні відгуки, високо оцінюючи освітлення, звуковий дизайн та моторошну атмосферу. Місце та поведінка персонажів натякають на те, що події відбуваються в 1950-х роках, і що кролики це родина.

У своїй книзі про Лінча, Енн Джерсі зазначила певне спотворення у зображенні персонажів, можливо, через те, що «голоси акторів не супроводжувалися рухом ротів кроликів та [...] дещо скутими, ляльковими рухами кроликів.»

Використання світла для створення тіней а також декорації які формували напружену обстановку були підмічені багатьма критиками.

У коментарі в журналі The Artifice зазначалося, що до короткометражок можна ставитися як до справжнього ситкому: «Це не просто пародія чи сатира; він існує як найдивніший та найсправжніший ситком, який тільки можна уявити, хоча все ще є протилежною силою, яка кидає виклик і знеособлює основні концепти». Основа присутня та представлена належним чином, але ми усвідомлюємо, що в серіалі є щось відмінне від звичних ситкомів, проте все ж ми можемо його сприймати таким чином.» У своїй книзі про Девіда Лінча, Ґреґ Олсон писав, що у серіалі Кролики режисер дослідив «екзистенційну загадковість щоденної рутини.» Для Марти Ночімсон, авторки книги David Lynch Swerves, три головні герої коротких серій є «іконами віри».

Використання у Внутрішній імперії Лінч використав деякі кадри з серіалу Кролики, а також раніше не бачені кадри з персонажами ситкому у своєму фільмі Внутрішня імперія (2006). Він також використав кімнату з серіалу, для зйомок кількох сцен за участю людських персонажів у тому ж фільмі, в якому, кролики пов'язані вже з трьома таємничими польськими персонажами, які живуть у будинку в лісі.

Випуск на DVD Більшість серій Кроликів можна знайти в колекції з 10 DVD-дисків «The Lime Green Set», випущеній Absurda у 2008 році. Цей DVD містить сім із восьми епізодів, хоча кілька епізодів було змонтовано разом. Епізод 1 на DVD містить перші 1, 2, 3 та 4 серії з вебсайту. Епізод 2 на DVD містить 6 та 8 серії з вебсайту. Назви Скотт та Наомі це те саме, що й 5 та 7 серії відповідно. Епізод 3 з вебсайту на дисках відсутній. Тривалість диска становить 43 хвилини замість початкових 50 хвилин. Вирізані сім хвилин складалися з титрів для кожної окремої серії.

Використання в психологічних дослідженнях Уривок з серіалу Кролики (обраний, бо мав «викликати в досліджуваних дискомфорт») був використаний як засіб у психологічному експерименті щодо впливу ацетамінофену на екзистенційну кризу. Дослідження, результати якого були опубліковані в статті під назвою «The Common Pain of Surrealism and Death» (Спільний біль сюрреалізму та смерті). Показало, що ацетамінофен пригнічував компенсаторне прагнення підтвердити системи смислів, які, як було доведено, виникають під час перегляду сюрреалістичних творів.

Примітки