Вільям Генрі Велч (, 8 квітня 1850 - 30 квітня 1934) - був американським лікарем- патологоанатом, бактеріологом і організатором системи охорони здоров'я. Він був одним із чотирьох професорів-засновників лікарні Джонса Гопкінса .

Член Національної академії наук США (1895), президент Академії з 1913 по 1917 рік.

Предки У 1636 році предка Вільяма Велча, Філіпа Велча, 11-річного хлопчика, викрали та продали в рабство Семюелю Саймондсу, губернатору Массачусетсу. Філіп утік через 3 роки, відмовившись працювати безкоштовно протягом звичайних 7 років. Правнуком Філіпа був Гоупсілл Велч. Гоупсілл служив у Франко-індіанських війнах під командуванням генерала Путрама та солдатом у Континентальній армії під командуванням Бенедикта Арнольда. Вийшовши на пенсію сержантом, він вийшов у відставку до Норфолка, штат Коннектикут, приблизно в 1772 році. У Гоупстілла було 3 сини та 10 дочок. Його син Бенджамін народився у Віндзорі, штат Коннектикут, у 1767 році та переїхав з родиною до Норфолка. Там Бенджамін пройшов навчання у доктора Ефраїма Гіто. Він був засновником окружної медичної асоціації, першим лікарем, який проживав у місті, і був широко шанованим, маючи велику та успішну практику.

Вільям Вікхем Велч, син Бенджаміна та батько Вільяма Генрі, народився в 1818 році. Вільям Вікхем недовго навчався у свого старшого брата Бенджаміна, перш ніж вступити до Єльського медичного інституту, який закінчив у 1839 році.

У 1843 році, під час візиту до Гіллсдейла, штат Нью-Йорк, його познайомили зі своєю майбутньою дружиною Емелін Коллін. Емелін простежила свій рід до гугенотів-вигнанців, які втекли з Франції до Род-Айленда в 1695 році.

Біографія Вільям Генрі Велч народився 8 квітня 1850 року в родині Вільяма Уїкхема і Емелін Коллін Велч в Норфолке, штат Коннектикут.

Закінчивши академію Норфолка та коледж Вінчестера, у 1866 році вступив до Єльського університету, де він вивчав грецьку мову та класичну літературу . Після закінчення університету Велч недовгий час викладав у школі в Норвічі, Нью-Йорк, потім вступив до Колумбійського медичного університету. В 1875 році став лікарем. Відпрацював у кількох лабораторіях у Німеччині, в 1877 повернувся до Америки і відкрив лабораторію при медичному коледжі Бельв'ю .

У 1884 році Вільям Генрі Велч став першим лікарем, запрошеним стати професором у госпіталь Джонса Гопкінса, що формувався, в Балтіморі. До 1886 він вивчив 16 аспірантів у своїй лабораторії - це була перша навчальна програма післядипломної лікарської освіти в країні. Велч став головою кафедри патологій, а після відкриття шпиталю в 1889 році, в в 1893 році став першим деканом школи медицини Джонса Гопкінса. Наукові інтереси Вільяма Генрі були сконцентровані у сфері бактеріології. Він відкрив бактерію, що викликає газову гангрену ( Clostridium perfringens, спочатку мала назву Clostridium welchii).

Вільям Велч помер 30 квітня 1934 року від аденокарциноми простати в госпіталі Джонса Гопкінса . На його похороні доктор Хайрем Едді сказав:

Вшанування пам'яті 8 квітня 1930 року у Вашингтоні, округ Колумбія, відбувся спеціальний захід з нагоди 80-річчя та вшанування досягнень Вільяма Генрі Велча. Жоден лікар до чи після доктора Велча не був так широко визнаний чи шанований таким надзвичайним чином. Шістнадцять сотень його друзів та соратників зібралися разом із президентом Гербертом Гувером. Про цю подію поширили радіо по всій країні та світу. Додаткові святкування відбулися в Норфолку, штат Коннектикут, місці народження доктора Велча; Єльському університеті, його альма-матер; Колумбійському коледжі лікарів та хірургів, де він закінчив медичний факультет; Інституті Рокфеллера; Принстонському університеті; Пенсильванському університеті; Західному резервному університеті; Університеті Вандербільта; Університеті Міннесоти; та Стенфордському університеті. Подальші святкування були проведені Американською асоціацією соціальної гігієни в Нью-Йорку, Портленді, штат Орегон, та Клівленді, штат Огайо. По всьому світу учасники святкування зібралися в Лізі Націй у Женеві, Швейцарія; Інституті Пастера в Парижі, Франція; Лондонській школі гігієни в Лондоні, Англія; Медичному коледжі Пейпінського союзу в Пекіні, Китай; Інститут Кітасато в Токіо, Японія; Прусський інститут Роберта Коха в Берліні, Німеччина; та зустрічі медичних товариств у Лейпцигу, Копенгагені та Дубліні. З цієї нагоди було намальовано спеціальний портрет, а копії було вручено організаціям, які брали участь; цей портрет прикрасив обкладинку випуску журналу « Тайм» від 14 квітня 1930 року.

Примітки

Література

(This book covers a great deal of Welch’s life as well as other medical people of the era.) Donald Fleming (1954). William H. Welch and the Rise of Modern Medicine. The Johns Hopkins University Press. ISBN 0-8018-3389-2.