Бій біля села Теремне (на Теременській горі, Острожчина), що відбувся з 25 по 27 липня 1943 року, став одним із найбільших та найвідоміших збройних зіткнень між Українською Повстанською Армією (УПА) та радянськими партизанами на території Рівненської областіТеременський бій у повстанських спогадах..
Передумови У Суразькому лісі поблизу села Теремне тривалий час розташовувався укріплений табір радянського партизанського з'єднання під командуванням Антона Одухи (загін ім. Михайлова). Загін налічував близько 200 радянських бійців та близько 300 цивільних поляків із сім'ями, які втекли з навколишніх сіл від міжнаціонального конфлікту. Позиції навколо табору були добре укріплені та мали облаштовані стрілецькі окопи. Перебування радянської бази паралізувало комунікації УПА в регіоні. Крім того, червоні партизани здійснювали постійні заготівлі харчів і майна у навколишніх селах, що обурювало місцеве населення. У травні 1943 року між представниками ОУН(Б) та Одухою проходили переговори про нейтралітет чи співпрацю, які закінчилися безрезультатно. Після цього радянські партизани почали знищувати схоплених зв'язкових та розвідників УПА, що підштовхнуло повстанців до рішення ліквідувати радянську базу в цьому районіСпогади бійця УПА Максима Скорупського ("Макса") про Волинь 1943 року.
Хід бою Рано вранці два курені УПА (загальною чисельністю близько 1000 бійців) під командуванням «Крука» (Івана Климишина) та «Осипа» атакували базу з кількох сторін. Оскільки радянські партизани чинили запеклий опір, взяти табір з ходу не вдалося, і упівці були зупинені кулеметним вогнем. Атака тривала близько 6 годин, в результаті чого вісім упівців загинули і семеро були поранені. Гнат Кузовков, комісар загону ім. Михайлова, свідчив, що атаки повторювалися через кожні 20 хвилин: «Справа доходила мало не до рукопашних сутичок Гогун А., Кентий А. «…Создавать невыносимые условия для врага и всех его пособников…». Красные партизаны Украины 1941—1944. — Киев: Украинский издательский союз, 2006 — С.393-398 (ЦДАГО. Ф. 166. Оп. 2. Спр. 74. Арк. 45)..
Не зумівши взят червоних партизан штурмом, повстанці оточили базу та розпочали планомірний мінометний обстріл. Проте через значну площу табору та розпорошеність позицій мінометний вогонь не приніс очікуваного вирішального ефекту. Обстріли зі стрілецької зброї тривали безперервно, зокрема і вночі. Облога тривала два дні. Рано вранці 27 липня радянські партизани разом із цивільними поляками здійснили масований та успішний прорив з оточення, залишивши табір. Вони відступили на північ, залишивши на місці постою заміноване поле, вступивши на яке, упівці зазнали втрат.
Радянські партизани визнали втрату у вісім убитих і четверо поранених, оцінюючи кількість убитих і поранених партизанів УПА в 250—700 чоловік. На їхню думку, щоб приховати розмір втрат, УПА організувала похорон в 13 населених пунктахMotyka G. Ukrainska partyzantka 1942—1960. Dzialalnosc organizacji ukrainskich nacjonalistow i Ukrainskiej Powstanczej Armii. Warszawa, 2006. — s. 248. Згідно зі спогадами учасника бою, повстанського командира Максима Скорупського («Макса») радянська сторона втратила вбитими 54 бійці. З боку УПА загинуло 19 повстанців, а ще не менше 15 отримали пораненняСкорупський М. Туди, де бій за волю. К., 1992. с. 140.
Вшанування пам'яті Теременська гора за радянських часів використовувалася пропагандою як «місце слави» партизан, проте мемуари учасників (як-от повстанського командира Миколи Андрощука-«Вороного») розкривають інший погляд на ці криваві події. Уже в часи незалежної України події на Теременській горі переосмислили, відкинувши радянські ідеологічні міфи про цей бій. Щороку наприкінці липня або на початку серпня в селі Теремне проходять патріотичні заходи та панахиди на могилах полеглих воїнів УПА та розвідниці повстанців «Орисі»У селі Теремне вшанують загиблих воїнів УПА..
Джерела Александр Гогун. Межпартизанские войны на оккупированных нацистами территориях во время Второй мировой войны. Александр Гогун Сталинские коммандос. Украинские партизанские формирования, 1941—1944. — М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2012. — 506. Джон Армстронг Советские партизаны. Легенда и действительность. 1941—1944 М.: Центрполиграф, 2007 Александр Бражник Как советские партизаны поступали с бандеровцами // Русская Семёрка Украинские повстанцы в советских литературе и документах 1944—1953 годов: Монография / Г. Гончарук, А. Нагайцев. — Одесса: Астропринт, 2004. — 344 c. Сергійчук Володимир. Радянські партизани проти ОУН-УПА. — К., 2000. — 201 c. ISBN 966-7060-36-5
Примітки