Держа́вний станда́рт про́фільної сере́дньої освіти́ — нормативно-правовий акт, що визначає вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів профільної середньої освіти, загальний обсяг їхнього навчального навантаження, структуру та зміст освіти в Україні.

Документ затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 851 (зі змінами, внесеними постановою КМУ від 6 серпня 2026 року № 1000). Стандарт є ключовим етапом реформи «Нова українська школа» і почне застосовуватися з 1 вересня 2027 року для здобувачів освіти, які навчаються за програмами 12-річної повної загальної середньої освіти.

Мета та ціннісні орієнтири Головною метою профільної середньої освіти є розвиток особистості шляхом утвердження української національної та громадянської ідентичності. На відміну від попередніх стандартів, документ 2024 року робить особливий акцент на формуванні оборонної свідомості, готовності до національного спротиву, громадянської стійкості та патріотизму на основі поваги до державних символів і мови.

Освітній процес базується на засадах дитиноцентризму, інклюзивності, безбар'єрності, нетерпимості до корупції та дотримання принципів академічної доброчесності.

Історія У серпні 2026 року Кабінет Міністрів України вніс зміни до Державного стандарту, які уніфікували базові навчальні плани для академічних ліцеїв, закладів професійної та фахової передвищої освіти задля забезпечення єдиних підходів до здобуття профільної середньої освіти. Для дітей, які перебувають за кордоном або на тимчасово окупованих територіях, затверджено плани з українознавчим компонентом, що дозволяє зберігати зв'язок з українською освітою та уникати подвійного навантаження в іноземних школах.МОН оновило державні стандарти загальної середньої освіти: що зміниться для шкіл | Міністерство освіти і науки України

Для закладів спеціалізованої освіти запроваджено окремий навчальний план із розширеними можливостями поглибленого вивчення профільних курсів. Суттєво оновлено термінологію інклюзивності, де акцент повністю зміщено з медичних діагнозів на визначення функціональних труднощів учня (наприклад, сенсорних чи моторних) та необхідного рівня підтримки в освітньому процесі.

Структура та цикли навчання Профільна середня освіта охоплює три роки навчання (10–12 класи) і поділяється на два взаємопов'язані цикли, що дозволяють учню адаптуватися та сформувати власну індивідуальну освітню траєкторію:

Цикл Роки навчання Особливості організації освітнього процесу Профільно-адаптаційний 10-й рік Виявлення та надолуження освітніх втрат, м'яка адаптація до профільного навчання. Надає учням можливість проаналізувати власні інтереси та зробити свідомий вибір остаточного профілю або змінити його Профільний 11–12-й роки Поглиблене або професійно орієнтоване вивчення обраних дисциплін. Підготовка до переходу на вищі рівні освіти або до виходу на ринок праці

Спрямування та профілі навчання Профіль навчання розглядається як спосіб організації освітнього процесу, що передбачає поглиблене вивчення групи споріднених предметів або інтегрованих курсів (міжгалузевих кластерів). Профілі формуються самими закладами освіти на основі потреб та інтересів учнів, а також можливостей місцевої громади.

Здобуття освіти здійснюється за двома напрямами: Академічне спрямування — орієнтоване на продовження навчання у закладах вищої освіти. Передбачає поглиблене вивчення окремих предметів та інтегрованих курсів Професійне спрямування — орієнтоване на ринок праці. Поєднує зміст стандарту профільної освіти з вимогами стандартів професійної або фахової передвищої освіти.

Для оптимізації професійного спрямування та забезпечення мобільності учнів запроваджено Європейську кредитну трансферно-накопичувальну систему (ЄКТС). Розрахункове навчальне навантаження здобувача за денною або дуальною формою становить 60 кредитів ЄКТС на рік.

Змінні групи та гнучкість Організація освітнього процесу реалізується через механізм вільного вибору предметів. Для поглибленого вивчення дисциплін учні можуть об'єднуватися у змінні групи — тимчасові колективи здобувачів освіти, які формуються в межах одного або кількох класів. Учні мають гарантоване право змінювати профіль та спрямування під час навчання.

Ключові компетентності Стандарт виділяє 11 ключових компетентностей: №Ключова компетентністьОсновний зміст1Вільне володіння державною мовоюКомунікація в усній і письмовій формі, критичне опрацювання інформації, використання мовних засобів для обстоювання власних поглядів та національних цінностей.2Здатність спілкуватися рідною та іноземними мовамиЕфективне вираження ідей і почуттів іноземною або рідною мовою, міжкультурна комунікація з опертям на мовний досвід.3Математична компетентністьЗастосування математичних методів для розв’язання життєвих проблем, моделювання процесів і ситуацій із застосуванням математичного апарату.4Природничі науки, техніка і технологіїФормування наукового світогляду, набуття досвіду дослідження природи, розуміння змін, зумовлених людською діяльністю.5ІнноваційністьЗдатність реагувати на зміни, ініціювання змін у суспільстві чи громаді, мотивування себе до навчання та досягнення успіхів.6Екологічна компетентністьУсвідомлення основ природокористування, ощадливе використання ресурсів, забезпечення сталого розвитку суспільства.7Інформаційно-комунікаційна (цифрова)Впевнене та відповідальне використання цифрових технологій і штучного інтелекту в навчанні та житті з дотриманням академічної доброчесності.8Навчання впродовж життяОцінювання власних потреб, організація свого навчання, спроможність навчатися самостійно та в колективі.9Громадянські та соціальні компетентностіУсвідомлення національної ідентичності, оборонна свідомість, готовність до національного спротиву, толерантність та дотримання здорового способу життя.10Культурна компетентністьОпанування культурних і мистецьких здобутків України та світу, прагнення до вираження власних ідей засобами мистецтва.11Підприємливість і фінансова грамотністьСпроможність реалізовувати ідеї, здатність працювати в команді, готовність брати відповідальність за прийняті рішення. Наскрізними вміннями для всіх компетентностей є читання з розумінням, здатність логічно обґрунтовувати позицію, критичне та системне мислення, креативність, ініціативність, оцінювання ризиків та конструктивне керування емоціями.

Освітні галузі Навчальне навантаження здобувачів освіти розподіляється між дев'ятьма освітніми галузями. На їх основі заклади освіти формують типові навчальні плани. Освітня галузьМета галузіМовно-літературнаРозвиток компетентних мовців і читачів, які шанують українську мову як національну цінність, здатні до міжкультурного діалогу та духовного самовираження.МатематичнаФормування логічного мислення, здатності моделювати процеси та застосовувати математику для фахової самореалізації.ПриродничаУсвідомлення цілісності природи, оволодіння навичками наукового дослідження, діяльність для забезпечення сталого розвитку.ТехнологічнаПроєктування шляхів реалізації особистісного потенціалу, використання сучасних технологій без шкоди довкіллю, посилення обороноздатності України.ІнформатичнаЕфективне використання цифрових інструментів для розв'язання проблем, креативного мислення та безпечної дії в інформаційному суспільстві.Соціальна і здоров’язбережувальнаРозвиток самозарадності, турботи про власне здоров'я та безпеку інших, готовність до захисту територіальної цілісності України.Громадянська та історичнаКритичне осмислення минулого і сучасного, розуміння цивілізаційного шляху української нації, формування громадянської стійкості та поваги до демократії.МистецькаРозкриття креативного потенціалу через пізнання різних видів мистецтва, усвідомлення цінності мистецтва для культурного розвитку нації.Фізична культураПідвищення функціональних можливостей організму, розширення рухового досвіду та стійка мотивація до занять спортом.

Базовий навчальний план та оцінювання На підставі Державного стандарту розробляються типові навчальні плани. Базовий навчальний план гнучко розподіляє години та складається з трьох частин: Обов’язкові освітні компоненти, спільні для всіх профілів Обов’язкові освітні компоненти за обраним профілем (або відповідно до стандарту професійної освіти) Вибіркові освітні компоненти (можуть перерозподілятися на профільні предмети)

У базовому плані також передбачено години для корекційно-розвиткової роботи для учнів з особливими освітніми потребами (з сенсорними, моторними або фізичними труднощами) та визначено особливості розподілу годин для класів з навчанням мовами корінних народів і національних меншин (де українська мова вивчається за адаптованими програмами).

Оцінювання результатів навчання на завершення 12-го року здійснюється шляхом державної підсумкової атестації (ДПА).

Див. також Повна загальна середня освіта в Україні

Державний стандарт дошкільної освіти

Державний стандарт початкової освіти

Державний стандарт базової середньої освіти

Стандарти професійної освіти Стaндарти вищої освіти Нова українська школа

Національна рамка кваліфікацій

Освітня програма

Примітки

Посилання Постанова КМУ від 25.07.2024 № 851 «Про затвердження Державного стандарту профільної середньої освіти»