Тарас Юрійович Кожан (2 січня 2001, Львів — 15 березня 2024, Орлівка, Донецька область) — український військовослужбовець, солдат Збройних сил України, військовослужбовець 3-ї окремої штурмової бригади, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (посмертно).
Життєпис
Народився 2 січня 2001 року у Львові. Навчався у ліцеї «Просвіта» Львівської міської ради.
Здобув освіту у Правничому коледжі Львівського національного університету імені Івана Франка. Згодом вступив до Львівського торговельно-економічного університету.
Був активним у громадському та політичному житті. У 2020 році брав участь у студентській Моделі Конгресу в Києві, де працював над законопроєктом щодо реінтеграції деокупованих територій. Того ж року долучився до львівської команди партії «Європейська Солідарність».
Захоплювався гірськими походами та подорожами Українськими Карпатами.
Після початку повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022 року добровільно став на захист України.
Спочатку долучився до територіальної оборони «Азов» Київ. Після реорганізації підрозділу продовжив службу у складі 3-ї окремої штурмової бригади.
Брав участь у бойових діях на Донеччині, зокрема на Бахмутському напрямку.
У 2023 році за мужність, проявлену під час боїв на Бахмутському напрямку, був нагороджений Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних сил України «Золотий хрест».
Також був відзначений Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних сил України «За збережене життя».
Загибель
15 березня 2024 року Тарас Кожан виконував бойове завдання на Донеччині. Унаслідок російського авіаційного удару керованою авіабомбою опинився під завалами будівлі. Побратими витягнули його з-під руїн, однак отримані травми та значна крововтрата виявилися несумісними з життям.
Загинув у районі села Орлівка Донецької області.
Після бою з 15 березня 2024 року вважався зниклим безвісти. Підтвердження його загибелі стало відомим у березні 2025 року.
26 березня 2025 року у Львові відбулося прощання з Тарасом Кожаном.
Нагороди
Орден «За мужність» III ступеня (17 вересня 2025, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку. Почесний нагрудний знак Головнокомандувача Збройних сил України «Золотий хрест» — 2023 року. Почесний нагрудний знак Головнокомандувача Збройних сил України «За збережене життя».
Вшанування пам'яті
Посмертно відзначений «Почесним знаком святого Юрія» міста Львова.
Примітки
Посилання