Очаківсько-Асланський похід — військова операція під проводом кошового отамана Івана Сірка, проведена об'єднаними силами запорозьких та донських козаків навесні (перед Великоднем) 1660 року проти турецько-кримських форпостів Очаків та Аслан-Кермен.

Передумови

Навесні 1660 року хан Мехмед IV Ґерай пообіцяв королю Речі Посполитої Яну II Казимиру виставити 80-тисячне кримське військо для спільного походу проти Гетьманщини та Московського царства. Того ж часу нуреддин-султан із кримсько-ногайським військом підійшов до Очакова.

Побоюючись козацьких нападів з моря та Дніпра, османський султан Мехмед IV наказав паші Силістрії рушити до фортеці Аслан-Кермен (Аслам-Кермен), щоб перекрити козакам вихід у Чорне море через Дніпро. Дізнавшись про ці плани, кошовий отаман Іван Сірко організував превентивний похід, аби зірвати масштабний наступ турецько-кримських сил на українські землі.

Перебіг походу

Для реалізації задуму Іван Сірко сформував загін із 5 000 вишколених «охочих» козаків, які спеціалізувалися на степовій та протиординській війні. Загальна чисельність об'єднаного козацького війська разом із залученими донськими козаками становила близько 10 000 осіб.

Козацькі сили розділилися для одночасного удару: основна група під орудою Івана Сірка рушила безпосередньо на Очаків, де було зосереджено головні турецько-кримські сили; друга частина козацького війська здійснила штурм фортеці Аслан-Кермен.

Завдяки раптовості та синхронності атаки козаки застали ворога зненацька. Гарнізони та залоги противника зазнали важких втрат, чимало османських і кримських воїнів було знищено або взято в полон. Здобувши багату здобич та визволивши бранців, козаки успішно повернулися на Січ.

Наслідки

Після успішного завершення походу запорожці доправили захоплених турецько-кримських полонених до Переяслава та інших українських міст.

Внаслідок козацького удару запланований масштабний похід орди був повністю деорганізований: турецько-кримські війська залишалися пасивними поблизу Очакова та Буджака протягом 5 місяців, утримавшись від великих вторгнень в Україну. Затримка викликала гостре обурення хана Мехмеда IV Ґерая щодо річпосполитського командування. Окремі дрібні загони кримців, що намагалися діяти самостійно, були розбиті; зокрема, під час повернення з рейду козаками Сірка був вщент розгромлений загін із 390 кримців.

Нотатки

Примітки

Література