Облога Очакова (також Похід на Очаків 1670 року) — військова операція запорозьких козаків під проводом кошового отамана Івана Сірка проти османсько-кримських сил та допоміжного валаського загону у фортеці Очаків, що відбулася 20 червня 1670 року.

Передумови

Кошовий отаман Іван Сірко був глибоко незадоволений посиленням османсько-кримської присутності та контролю в Північному Причорномор'ї. Раніше Сірко вже здійснював успішні походи на Очаків і знову спланував військову операцію проти цієї фортеці, щоб підірвати османсько-кримський вплив у регіоні та захистити південноукраїнські землі.

Крім того, отаман розцінював цей похід як можливість продемонструвати московському цареві свою готовність до активних спільних дій проти Османської імперії. У 1670 році Сірко остаточно розірвав стосунки з гетьманом Петром Дорошенком, оскільки категорично відкидав османську орієнтацію останнього й не бажав іти на союз із Портою чи Кримським ханством.

Перебіг подій

20 червня 1670 року Іван Сірко очолив козацьке військо у поході на Очаків. Підійшовши до міста, запорожці взяли його в облогу. Козаки швидко звели укріплення неподалік Очакова та розпочали активні дії, здійснюючи декілька сміливих вилазок.

Невдовзі козаки пішли на вирішальний штурм і прорвалися всередину міста. Вони не витрачали сил на тривалу облогу цитаделі (верхнього замку), а зосередилися на взятті та розгромі самого міста. Османсько-кримський гарнізон разом із волоськими підрозділами не зміг чинити ефективного опору: більшість османсько-кримських сил було знищено або захоплено в полон.

Після взяття міста запорожці здобули багату здобич, захопивши чимало худоби та рухомого майна, а також визволили невільників. Залишаючи Очаків, козаки підпалили його, забравши із собою османських, кримських і волоських полонених.

Наслідки

Внаслідок вдалого походи козаки успішно пограбували та спалили Очаків, завдавши відчутного удару Османській імперії.

18 липня 1670 року Іван Сірко з Пониззя Дніпра офіційно повідомив московського воєводу Григорія Ромодановського про свій успішний напад на Очаків та Аслам-Кермен. Також Сірко направляв доповідь цареві Олексію Михайловичу, скориставшись перемогою як аргументом для прохання про військову допомогу — зокрема про залучення загонів калмиків та постачання боєприпасів.

Цей похід мав важливе політичне значення і слугував чітким застереженням для Стамбула та Бахчисараяа про те, що запорожці не дозволять османам і кримцям вільно почуватися на «давніх українських землях».

Нотатки

Примітки

Література