Ісковщина (також Ісківщина) — це історична місцевість, археологічне поселення Середньодніпровської культури в урочищі Ісковщина на південно-східній околиці міста Канів (Черкаська область). Досліджувалося М. М. Бондарем та С. С. Березанською в 1960-1962 рр.
Пам'ятка входить до складу так званої Канівської групи пам'яток — комплексу поселень відкритого типу, частина яких містить культурні шари доби ранньої та середньої бронзи.
Дослідження Поселення досліджувалося Канівською комплексною археологічною експедицією протягом трьох польових сезонів — у 1960, 1961 та 1962 роках. Основні дослідження проводили Микола Бондар та Софія Березанська.
Під час розкопок 1962 року в центральній частині поселення було досліджено житло № 4, господарські об'єкти та сліди вогнища. Того ж сезону було виявлено велику керамічну посудину, яка згодом стала одним із найбільш детально досліджених артефактів Ісковщини.
За даними археологічних досліджень, культурний шар доби бронзи в Ісковщині зберігся краще, ніж на більшості інших поселень Канівської групи пам'яток. В окремих місцях він був порушений пізнішим поселенням скіфського часу.
Перші результати досліджень були опубліковані М. Бондарем і С. Березанською 1964 року в журналі «Археологія».
Знахідки Одним із найважливіших комплексів знахідок Ісковщини є ліпний керамічний посуд. Частина посудин має орнаментацію, виконану відбитками шнура та пальцево-нігтьовими вдавленнями. Особливості форми, техніки виготовлення та орнаментації посуду використовуються для порівняння Ісковщини з іншими пам'ятками Середнього Подніпров'я.
Серед матеріалів поселення особливе місце займає велика корчагоподібна посудина, виявлена під час розкопок М. М. Бондаря. Її матеріали збереглися у фондах Музею археології КНУ імені Тараса Шевченка. У 2025 році цю посудину було повторно досліджено А. Дергаєм та О. Макодзебою з використанням архівної документації розкопок 1960—1962 років.
Дослідники звернули увагу на особливості форми та орнаментації посудини, які відрізняють її від частини іншої кераміки поселення. На їхню думку, окремі характеристики посудини можуть відображати ранній горизонт заселення Ісковщини та свідчити про міжкультурні контакти населення Канівського Подніпров'я, зокрема зі східною групою культури кулястих амфор.
Культурно-історичне значення і датування Ісковщина є однією з найбільш досліджених пам'яток Канівської групи поселень. Окремі зразки її кераміки використовувалися як еталонні матеріали для характеристики культурно-історичних процесів у Середньому Подніпров'ї доби ранньої та середньої бронзи.
У ранніх дослідженнях Ісковщина розглядалася в контексті пам'яток доби ранньої бронзи Середнього Подніпров'я. Праці С. С. Березанської та М. М. Бондаря стали одним із джерел для подальшого вивчення Канівської групи поселень.
У сучасній археологічній літературі Ісковщину пов'язують із середньодніпровською культурою. Питання хронологічного положення її поселень залишається складним: запропоновані раніше схеми періодизації культури були переглянуті, зокрема типологія І. П. Артеменка, а поселенські комплекси потребують окремого аналізу.
Література
Березанська С. С., Бондар М. М. Поселення епохи ранньої бронзи в Каневі // Археологія. — 1964. — Т. 20. — С. 170—179. Бондарь М. М. Поселення Середнього Подніпров'я епохи ранньої бронзи. — К.: Вища школа, 1974. — 176 с.
Посилання