Зама - містечко у сучасному Тунісі , відоме насамперед тим, що тут відбулася знаменита Битва при Замі , в якій 19 жовтня 202 до н. е. Сципіон Африканський переміг Ганнібала , тим самим завершивши Другу Пунічну війну . Після цього почався занепад Стародавнього Карфагену і почалася епоха гегемонії Риму в Середземномор'ї.
Місце битви
Ймовірно, битва відбувалася не біля самої Зами, а в деякому віддаленні. Полібій стверджував, що Ганнібал спочатку справді влаштував табір своєї армії біля Зами. Але невдовзі, напередодні битви, він перемістився разом із військом до іншого місця. Тіт Лівій у свою чергу говорив, що табір Сципіона , біля якого відбулася битва, знаходився в Нараггарі, сучасному Сакієті Сіді Юсефі, на кордоні між Тунісом та Алжиром .
Зама Регія
У давнину на землях Північної Африки, які пізніше увійшли до римської провінції Африка , існувало кілька міст під назвою Зама. Замою, яку згадували у зв'язку зі знаменитою битвою, швидше за все, слід вважати містечко Зама Регія, згадане у звіті Гая Саллюстія Кріспа про війну з Югуртою як невдало обложений Квінтом Цецилієм Метеллом Нумідійським укріплений пункт. Пізніше Зама Регія стала столицею Юби I Нумідійського (60-46 до н. Е..). «Цар Юба обніс подвійним муром і заснував у ньому свою резиденцію. За двадцять миль від нього є містечко Ісмук, земельні володіння якого облямовані неймовірним кордоном», ( М.В. Полліон « 10 книг про Архітектуру », книга VII, гл 3, п24). Саме тому за містом закріпилася назва Зама Регія (Королівська Зама).
У свою чергу британський історик Скалард вважає вірогіднішим, що місто отримало назву «Регія» ще до руйнування Карфагена. Тому що, за деякими даними, цей населений пункт не знаходився під безпосереднім контролем карфагенян і належав Нумідійському царству.
У 41 р. до зв. е. Зама Регія була захоплена Тітом Секстієм, який раніше був одним із легатів Юлія Цезаря в Галлії, а потім став проконсулом провінції Африка за дорученням Другого Тріумвірату . Як римське місто Зама Регія згадується в написі, знайденому в Римі: «Колонія Елія Адріана Августа Зама Регія». Це вказує, що за імператора Адріана місто було в статусі римської колонії, тобто там селилися громадяни Риму, які, швидше за все, вийшли у відставку легіонери . Зама Регія (Zama Regia) згадується також у Tabula Peutingeriana (Пейтінгерова скрижаль) .
Зама Велика та Зама Мала
Полібій використовував грецьку назву Ζάμα Μείζων, що відповідає латинському Zama Maior і має на увазі, що існувало два населені пункти: Зама Велика і Зама Мала (Zama Minor).
Єпархія
Приблизно з третього століття місто було резиденцією християнського єпископства . Єпископ Великої Зами на ім'я Діалог був на Карфагенському соборі (411 р.) , а єпископ Малої Зами на ім'я Марцелла брав участь у Карфагенському Соборі 255 р.
Локалізація Прийнято вважати, що історична Зама знаходилася на місці сучасного поселення Джама в Тунісі, за 30 кілометрів на північ від Мактару, і на північний захід від Силіани.
У знайденому написі згадується «Zama M…», яку часто # Howard Hayes Scullard, ''Scipio Africanus in the Second Punic War'' (Cambridge University Press Archive), p. 311
# Siméon Vailhé, «Zama» in ''Catholic Encyclopedia'' (New York, 1912)
# ''The Epistles of S. Cyprian, Bishop of Carthage and Martyr'' (John Henry Parker, 1844)
# Ahmed Ferjaoui, «Localisation de ''Zama Regia'' à Jama» in ''Comptes rendus des séances de l’Académie des Inscriptions et Belle як «Zama Maior». В результаті археологічних розкопок Джами було виявлено ще один напис, що частково зберігся, який переконливо вказує, що це «Zama Regia».
До інших місць, які беруться до уваги, відносяться Сіді-Абд-ель-Джедіді, розташований за 40 кілометрів на схід від Джами, та Себаа Біар.
Література
Папський щорічник (італ.) . — Libreria Editrice Vaticana, 2013. — С. 1011. — ISBN 978-88-209-9070-1 .
Саймон Горнблауер, Ентоні Спауфорт, Естер Ейдіноу. Оксфордський класичний словник (англ.) . — Видавництво Оксфордського університету, 2012. — С. 1011. — ISBN 978-0-19954556-8 .
Джерела
Howard Hayes Scullard, Scipio Africanus in the Second Punic War (Cambridge University Press Archive), p. 311 Siméon Vailhé, «Zama» in Catholic Encyclopedia (New York, 1912) The Epistles of S. Cyprian, Bishop of Carthage and Martyr (John Henry Parker, 1844) Ahmed Ferjaoui, «Localisation de Zama Regia à Jama» in ''Comptes rendus des séances de l’Académie des Inscriptions et Belle