Чернецька Коста (Коста-Чернецька, Костянська, Стародубська Коста, Чернецька Слобода) — село в Почепському районі Брянської області Росії. Входить до складу Речицького сільського поселення.
Географія Село розташоване в центральній частині Брянської області, в зоні хвойно-широколистих лісів, у межах Поліської низовини, на лівому березі річки Коста, на відстані приблизно 7 км на захід від міста Почеп, адміністративного центру району.
Історія Засноване близько 1660 р. як слобода, поблизу якої в 1678 р. був влаштований Костянський Троїцький монастир. До 1781 входила до Почепської (2-ї) сотні Стародубського полку, була володінням Костянського монастиря (козацького населення не мала).
Після скасування монастиря (1786) його кам'яна Троїцька церква була визначена парафіяльною (1878 замінена дерев'яною;«Алфавитный список церквей Черниговской епархии», Е. Корноухов, 1908 год. зруйнована 1943), а слобода стала називатися селом.
Костянський Троїцький чоловічий монастир Монастир Костянський Троїцький чоловічий на березі річки Кости, «на горі, в лісі; у ньому церков дерев'яних дві, келії дерев'яні; при ньому є підданих цього монастиря 5 дворів, 6 хат». У 1657 стародубський наказний полковник Обуйноженко дозволив Петру Рославцю зайняти під селом Рогозіним на річці Кості греблю та влаштувати при ній млин. Побудувавши млин, Рославець тут же, «у вільній пущі», поселив і слободу. Після заслання Петра Рославця, син його Семен біля цієї слободи влаштував монастир, названий по річці — Костянським. Він же, Семен Рославець, у чернецтві Самуїл, був і першим ігуменом цього монастиря.
Так свідчили костянські ченці 1761 року, додаючи, що ігуменство Рославця тривало 13 років (1678-91)Чернігівські Губернські Відомості 1853 року, № 34, С.340.
Один із місцевих дослідників старовини, протоієрей Страдомський, стверджував, що монастир влаштований Семеном Рославцем. «за волею та бажанням свого батька», але жодних підстав для цього не наводитьЧернігівські Губернські Відомості. 1854. № 51, С.343.
Тут же вміщено коротку історію монастиря. З ігуменів Костянського монастиря відомі: Арсен, 1702; Паїсій, 1714; Яків Сацький, 1730-35; Лазар Богославський, 1742; Тонія Сморжевський, 1743; Сосипатр Коронович, 1744; Іоанн, 1761; Інокентій Смиританський, 1770-71; Сава Пальмовський, при якому Костянський монастир і закрито у 1786 році. Після цього костянські ченці були переведені до Кам'янського монастиря, який був тоді чоловічим.https://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?C21COM=2&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&Image_file_name=book/0013418.pdf&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=0 Лазаревский А. Описание старой Малороссии. ‒ Т. 1: Полк Стародубский. ‒ К., 1888. ‒ 522 с.
Адміністративна географія 1782—1918 у Мглинському повіті (з 1861 — у складі Почепської волості).
1916 — село, Чернігівська губернія, Мглинський повіт, Почепська волость.
1919 — село, Гомельська губернія, Почепський повіт, Почепська волость, Чернецько-Костянська сільрада.
1929 рік — село, Західна область, Клинцівський округ, Почепський район, Рагозинська сільрада.
1937 рік — село, Орловська область, Почепський район, Рагозинська сільрада.
1944 рік — село, Брянська область, Почепський район, Рагозинська сільрада.
1970 рік — село, Брянська область, Почепський район, Рагозинська сільрада (включала в себе на 1 січня 1971 року село Чернецька Коста, села Паперова Фабрика, Верхня Злобінка, Вяльки, Михіївка, Морево, Нижня Злобінка, Рагозине, селища Васильки, Зелений Гай, Козорізівка, Мамонов, залізничний роз'їзд Немолодово).Историко-географический справочник «Административно-территориальное деление Брянского края за 1916—1970 годы», С. П. Кизимова, 1972.
Примітки