Дронова революція — термін, яким позначають сукупність змін у методах ведення війни, що ознаменувалися широким застосуванням безпілотних систем як засобів розвідки та ураження противника. Вважається, що дронова революція відбулася під час російсько-української війни, коли обидві сторони змогли широко впровадити безпілотні системи у свої збройні сили та значно здешевити їхнє виробництво. Саме в Україні у 2024 році вперше у світі дрони були виведені в окремий рід військ — Сили безпілотних систем Збройних сил України.
Історія
Передумови Розвиток сучасних безпілотних систем у військовій справі розпочався на початку 2000-х років у США, які вже в 2007–2008 роках закріпили єдину класифікацію груп БПЛА (Groups 1–5). Збройні сили США активно застосовували безпілотні розвідувально-ударні комплекси у своїх численних конфліктах.
В Україні розвиток безпілотних систем розпочався у 2014 році з початком Антитерористичної операції на сході України. Здебільшого українські безпілотні системи йшли шляхом розвитку розвідувальних безпілотних літальних апаратів, які допомагали Збройним силам України проводити розвідку та коригувати артилерію. Першим серійним українським БПЛА вважається «PD-1», що здійснив свій перший виліт у 2015 році.
Дронова революція у російсько-українській війні На початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну обидві сторони продовжували дотримуватися традиційного погляду на застосування безпілотних систем — застосування розвідувальних БПЛА обома сторонами та ударних турецьких БПЛА «Байрактар» Україною. Проте вже згодом на зміну дороговартісним розвідувальним та ударним БПЛА прийшли дешеві аналоги з цивільних комплектуючих. Першими такими засобами стали цивільні FPV-дрони із прикріпленими боєприпасами, які українські військові вперше використали як дрони-камікадзе у квітні–травні 2022 року. Згодом, у вересні 2022 року, Російська Федерація почала застосовувати іранські далекобійні дрони-камікадзе «Шахед», які збиралися з дешевих цивільних деталей.
Проте найбільшу роль безпілотні системи почали відігравати після осені 2023 року, коли російсько-українська війна перейшла в позиційну фазу. Засилля дешевих FPV-дронів фактично вивело з поля бою бронетехніку та унеможливило масштабні наступальні операції, що згодом призвело до формування такого явища, як «кіл-зона». У цій зоні — від лінії бойового зіткнення і вглиб тилу, — через засилля FPV-дронів та баражувальних боєприпасів робило небезпечним будь-яке активне переміщення техніки й особового складу. Станом на 2026 рік, за оцінками військовослужбовців ЗСУ, «кіл-зона» вглиб українського тилу простягалася на 30 кілометрів, а вглиб російського тилу — на 20–120 кілометрів.
Паралельно як Україна, так і Росія перейшли до стратегії дальніх ударів по стратегічній інфраструктурі один одного. Для цього обидві сторони активно використовують далекобійні дрони-камікадзе, як-то українські «Лютий» та російські «Герань-2». У цьому питанні першочергово домінівну роль відігравала Росія, яка від початку війни почала закуповувати іранські далекобійні дрони-камікадзе «Шахед» (маскуючи їх під власні БПЛА під назвою «Герань»), а пізніше налагодила власне виробництво.
Паралельно з «повітряною війною» безпілотні системи почали розвиватися й у напрямку наземних комплексів. Станом на 2026 рік найбільших успіхів у цьому досягла Україна, яка перевела на безпілотні наземні транспортні засоби майже всю логістику, а також активно впроваджує бойові роботизовані платформи.
Крім того, під час російсько-української війни Україна відзначилася низкою світових прецедентів: у 2024 році вона вперше у світі створила окремий рід військ для безпілотних систем — Сили безпілотних систем Збройних сил України, а у 2026 році, на 35-ту річницю Незалежності, провела перший у світі парад дронів.
Термін Сам термін «дронова революція» почав активно поширюватися у ЗМІ у 2010-х роках, проте найбільше закріпився на позначення технологічного стрибка, який здійснили обидві сторони російсько-української війни у сфері розробки, виробництва та впровадження безпілотних систем.
Примітки