Східний похід Сірка 1673 року (також відомий як Кримсько-ногайський похід Івана Сірка) — серія військових рейдів запорозьких козаків під проводом кошового отамана Івана Сірка проти Кримського ханства, Ногайської орди та володінь Османської імперії, що відбулися в травні — літку 1673 року. Похід став важливою епізодичною частиною ширшого козацько-османського протистояння другої половини XVII століття.

Передумови

Повертаючись із військового походу з-під Кам'янця-Подільського до Криму через території Вольностей Війська Запорозького, кримські татари пограбували козацькі зимовники, викрали худобу та захопили в полон кількох людей (ясир).

Дізнавшись про ці свавілля та прагнучи помститися кримцям за кривди, завдані українському населенню, кошовий отаман Іван Сірко вирішив здійснити масштабний каральний похід проти Кримського ханства, Ногайської орди та османських фортець у Північному Причорномор'їГеоргій Кониський. Історія Русів. Частина 2, розділ 5.. Окрім відплати, похід мав на меті дестабілізувати тили османсько-кримських сил напередодні активізації бойових дій між Османською імперією та Річчю Посполитою.

Перебіг походу Буджак

Ногайські татари спільно з кримцями регулярного брали участь у работорговельних походах на землі Східної Європи. На самому початку кампанії Іван Сірко спрямував свої сили на території Ногайської орди, зокрема до Буджака. Запорожці завдали раптового удару по ногайських улусах, спустошивши їх, після чого рушили в напрямку османської фортеці Ак-Керман.

Ак-Керман та османські фортеці

Місто-фортеця Ак-Керман (нині Білгород-Дністровський) перебувала під владою Османів. Іван Сірко взяв фортецю в облогу, після чого здобув і розграбував її османські залоги.

Звідти отаман наказав частині свого війська підготуватися до десантування на кримському узбережжі біля Карасубазара, тоді як сам із сухопутною армією вирушив до Перекопу. Упродовж цієї ж кампанії запорожці розгромили й інші османсько-кримські укріплення у Причорномор'ї: знищили околиці Очакова, Іслам-Кермена (поблизу сучасної Каховки), Тягині (Бендер), Ізмаїла та фортеці Сокіл.

Крим

На той момент кримський хан Селім I Ґерай був тяжко хворий, а населення півострова потерпало від епідемії морської хворобиДорошенко Д. Нарис історії України. — Мюнхен, 1939. — С. 315.. Скориставшись уразливістю ворога, Іван Сірко реалізував комбіновану операцію: сухопутне військо захопило укріплення Перекопу, а козацька чайна ескадра раптово десантувалася біля Карасубазара.

Запорожці розгромили прибережні й внутрішні кримськотатарські поселення. Напад виявився повністю несподіваним для кримців, які не змогли організувати належного опору. Пройшовши через увесь Крим, війська Сірка з'єдналися біля Перекопу, спустошуючи улуси на зворотному шляху. У такий спосіб кошовий отаман «сторицею відплатив» кримцям за їхні злочини проти українських земель.

Під час дій у глибині півострова козаки змусили хана втікати зі столиці — Бахчисарая — в гори. Військо Сірка визволило кілька тисяч українських і європейських невільників («ясир»), захопивши також чимало кримців у полон. Однак ця кампанія стала особистою трагедією для отамана: у боях під час Кримського походу загинув його син Роман Сірченко. Загибель сина викликала у Сірка глибоку лють, що призвело до подальшого загострення та інтенсифікації його наступних рейдів на Кримське ханство.

Наслідки

Східний похід Івана Сірка суттєво послабив військовий та економічний потенціал Кримського ханства, Ногайської орди та причорноморських володінь Османської імперії. Знищення матеріальних ресурсів ворога створило сприятливе стратегічне підґрунтя для військ Речі Посполитої перед вирішальною Хотинською битвою 1673 року.

Дошкульні втрати від дій запорожців спонукали османсько-кримське командування до підготовки відповіді — походу на Запорозьку Січ взимку 1674 року, метою якого було остаточне знищення запорозького козацтва та припинення його рейдів.

Примітки

Література