Чемпіонат світу з кікбоксингу WAKO () — головні міжнародні змагання з аматорського кікбоксингу, які проводить Всесвітня асоціація організацій кікбоксингу (WAKO) — міжнародна федерація, що об'єднує понад 120 національних федерацій і визнана Міжнародним олімпійським комітетом. Перший чемпіонат світу відбувся 1978 року в Західному Берліні; відтоді чемпіонати серед дорослих проводяться, як правило, раз на два роки, за непарними роками, і чергуються з чемпіонатами Європи.

Сучасний чемпіонат світу об'єднує сім дисциплін — три рингові (фул-контакт, лоу-кік, K-1) і чотири татамі-дисципліни (поінт-файтинг, лайт-контакт, кік-лайт, музичні форми) — у чоловічих і жіночих вагових категоріях. На чемпіонаті 2025 року в Абу-Дабі виступали 1964 спортсмени з 85 країн. Окремо проводяться чемпіонати світу серед дітей, кадетів і юніорів, а з 2021 року до дорослого чемпіонату додано категорії ветеранів («мастерс»).

Україна двічі приймала чемпіонат світу — у Києві 1995 року та в Ялті 2003 року, а на чемпіонаті 2025 року збірна України посіла третє місце в загальнокомандному заліку.

Історія

Заснування WAKO та перші чемпіонати (1978—1987) Всесвітня асоціація організацій кікбоксингу була зареєстрована в Берліні 1977 року як європейське об'єднання національних федерацій нового на той час виду спорту. Після двох чемпіонатів Європи організація 1978 року провела в Західному Берліні перший чемпіонат світу, на якому розігрувалося сім комплектів нагород. Другий чемпіонат відбувся вже наступного року в американській Тампі (14 комплектів), після чого змагання перейшли на дворічний цикл: Мілан (1981), Лондон (1983, 16 комплектів), Мюнхен (1987, 24 комплекти).

У перші роки змагання проводилися здебільшого у двох розділах — фул-контакті та семі-контакті; жінки виступали лише в менш контактних дисциплінах.

1985 рік став першим серйозним випробуванням для організації: внутрішній конфлікт розколов WAKO на дві фракції, і того року одночасно відбулися два чемпіонати світу — в Лондоні та Будапешті; історично обидва вважаються п'ятою першістю. Будапештський турнір, організований Угорським союзом спортивного карате, пройшов 2 листопада 1985 року при 20 тисячах глядачів; у фул-контакті розігрувалося десять вагових категорій, а найсильнішою збірною стала Франція, за нею — Велика Британія та Італія.

1990-ті: другий розкол, Київ і Гданськ У 1990-х роках чемпіонати проводилися щонайменше раз на два роки: Местре (1990, 32 комплекти), Лондон (1991, 28 комплектів). 1993 року організацію знову спіткав розкол, і чемпіонати відбулися паралельно: 4—6 листопада в Атлантик-Сіті (організатор — президент WAKO USA Джим Лантріп) та 25—28 листопада в Будапешті. Будапештський чемпіонат 1993 року, що зібрав 500 учасників із 47 країн, став етапним для кікбоксингу: на ньому вперше в історії чемпіонатів WAKO розіграли нагороди в лоу-кіку, а жінки вперше виступили у фул-контакті. Найсильнішою збірною стала Польща, за нею — Марокко та Франція. Розбіжності всередині організації невдовзі було подолано.

Війна на Балканах змусила WAKO перенести чемпіонат 1995 року до Києва, а першість 1997 року — до Гданська. Київський чемпіонат став першим чемпіонатом світу з кікбоксингу на території незалежної України; 1998 року Київ також прийняв одну з двох частин чемпіонату Європи.

Чемпіонат у двох частинах (1999—2015) На межі 2000-х років дисциплін і учасників стало так багато, що WAKO перейшла до практики проведення кожного чемпіонату у двох частинах у різних країнах: одна приймала здебільшого «татамі»-дисципліни (семі-контакт, лайт-контакт, музичні форми, аеро-кікбоксинг) та фул-контакт, друга — лоу-кік, тайський бокс, а згодом K-1. Так, 1999 року частини чемпіонату відбулися в Бішкеку та Каорле (у Каорле виступали спортсмени з 50 країн у п'яти розділах; у чоловічому фул-контакті було 12 вагових категорій від 51 до понад 91 кг, у жіночому — сім), 2001 року — в Мариборі та Белграді, 2003 року — в Парижі та Ялті, 2005 року — в Агадірі та Сегеді, 2007 року — в Белграді та Коїмбрі, 2009 року — у Філлаху та Ліньяно, 2011 року — у Скоп'є та Дубліні, 2013 року — в Гуаружа та Анталії, 2015 року — у Белграді та Дубліні.

Паризька частина чемпіонату 2003 року (21—26 жовтня, Палац спорту Марселя Сердана) зібрала близько 780 спортсменів із 63 країн у фул-контакті, лайт-контакті, семі-контакті та аеро-кікбоксингу, тоді як лоу-кік, тайський бокс і музичні форми розігрувалися в листопаді в Ялті. У цей період безумовним лідером медального заліку була Росія: вона очолювала загальний залік у Белграді 2001 року (далі — Білорусь та Сербія і Чорногорія), у Парижі 2003 року (далі — Угорщина та Італія) і в Белграді 2007 року, де в лоу-кіку здобула шість золотих медалей. Чемпіонати 2009 року водночас були кваліфікацією на перші Всесвітні ігри єдиноборств 2010 року, до програми яких увійшов кікбоксинг.

Об'єднаний чемпіонат і Будапешт-2017 Чемпіонат 2017 року в Будапешті (4—12 листопада) став першим за багато років, де всі дисципліни розігрувалися в одному місті: восьмиденний турнір зібрав понад 1600 учасників із 61 країни, а розіграно було 136 комплектів нагород. Найчисельнішою делегацією стала збірна Туреччини — понад 100 спортсменів. Уже 2019 року чемпіонат знову розділили: перша частина — лайт-контакт, лоу-кік та K-1 — пройшла 19—27 жовтня в Сараєві за участю 720 спортсменів із п'яти континентів, друга — поінт-файтинг, кік-лайт, фул-контакт і музичні форми — 23 листопада — 1 грудня в Анталії.

Олімпійське визнання та сучасність (з 2018) 30 листопада 2018 року Міжнародний олімпійський комітет надав WAKO тимчасове визнання; відтоді цей день відзначається як Міжнародний день кікбоксингу. 2021 року федерація отримала повне визнання МОК, а 2023 року кікбоксинг увійшов до програми Європейських ігор у Кракові. Кікбоксинг також входить до програми Всесвітніх ігор; на Іграх 2017 року у Вроцлаві українці Віталій Дубіна та Роман Головатюк здобули золоту і бронзову медалі.

Чемпіонат 2021 року, перенесений через пандемію COVID-19 з початково запланованого місця, відбувся 18—23 жовтня в Лідо-ді-Єзоло (Італія) і став першим, де всі дисципліни серед дорослих розігрувалися разом із категоріями ветеранів; він зібрав понад 1600 спортсменів із 65 країн. Чемпіонат 2023 року приймала португальська Албуфейра (17—26 листопада), а 2025 року — Абу-Дабі (21—30 листопада, виставковий центр ADNEC), де вперше в межах чемпіонату світу відбулася й перша інклюзивна першість із паракікбоксингу. Чемпіонат в Абу-Дабі зібрав 1964 спортсменів із 85 країн; організатори анонсували його як найбільший в історії WAKO.

Формат і дисципліни Чемпіонат світу серед дорослих проводиться раз на два роки за непарними роками; за парними роками відбуваються чемпіонати Європи та інші континентальні першості, а також чемпіонати світу серед дітей, кадетів і юніорів. Спортсмени виступають за національні федерації — члени WAKO.

Набір дисциплін змінювався. У 1980-х роках основними були фул-контакт і семі-контакт; 1993 року додано лоу-кік; на початку 2000-х у програмі були також тайський бокс та аеро-кікбоксинг; згодом тайський бокс поступився місцем K-1, семі-контакт перейменовано на поінт-файтинг, а з дисциплін татамі виокремлено кік-лайт. Сьогодні дисципліни поділяються на дві групи: рингові — фул-контакт, лоу-кік, K-1: поєдинки з повним контактом проходять у боксерському ринзі; у фул-контакті удари дозволені лише вище пояса, у лоу-кіку — також по ногах, у K-1 — додатково коліньми; татамі — поінт-файтинг, лайт-контакт, кік-лайт і музичні форми (сольні композиції зі зброєю та без): поєдинки проходять на татамі з обмеженим контактом або без контакту.

У кожній дисципліні розігруються нагороди в чоловічих і жіночих вагових категоріях: у рингових дисциплінах у чоловіків — від 51 до понад 91 кг, у жінок — від 48 до понад 70 кг. Змагання проходять за олімпійською системою з вибуванням; обидва півфіналісти, що програли, отримують бронзові медалі.

Перший чемпіонат світу серед кадетів і юніорів WAKO провела 1996 року; ці змагання відбуваються за парними роками. Так, чемпіонат 2018 року в Єзоло зібрав спортсменів віком від 10 до 18 років із 64 країн, а найсильнішою збірною стала Росія.

Чемпіонати світу серед дорослих № Рік Дати Місто Країна Дисципліни / примітки Найсильніша збірна 1 1978 Західний Берлін 7 комплектів нагород 2 1979 Тампа 14 комплектів 3 1981 Мілан 7 комплектів 4 1983 Лондон 16 комплектів 5 1985 Лондон розкол WAKO; 22 комплекти 2 листопада Будапешт розкол WAKO; фул-контакт та семі-контакт, 20 комплектів; 20 000 глядачів 6 1987 Мюнхен 24 комплекти 7 1990 Местре 32 комплекти 8 1991 Лондон 28 комплектів 9 1993 4—6 листопада Атлантик-Сіті розкол WAKO; 34 комплекти 25—28 листопада Будапешт розкол WAKO; 500 учасників, 47 країн; уперше лоу-кік і жіночий фул-контакт 10 1995 Київ перенесено з Балкан через війну 11 1997 Гданськ 12 1999 Бішкек чемпіонат у двох частинах; у Каорле — 50 країн, 66 комплектів листопад Каорле 13 2001 17—23 жовтня Марибор татамі-дисципліни; 39 комплектів 21—25 листопада Белград фул-контакт, лоу-кік, тайський бокс; 42 комплекти 14 2003 21—26 жовтня Париж фул-контакт, лайт-контакт, семі-контакт, аеро-кікбоксинг; 780 учасників, 63 країни листопад Ялта лоу-кік, тайський бокс, музичні форми 15 2005 Агадір чемпіонат у двох частинах Сегед 16 2007 24 вересня — 1 жовтня Белград лоу-кік, K-1, лайт-контакт Коїмбра фул-контакт, семі-контакт, музичні форми 17 2009 Філлах кваліфікація на Всесвітні ігри єдиноборств 2010 Ліньяно-Саббьядоро 18 2011 22—29 жовтня Скоп'є K-1, лоу-кік, лайт-контакт Дублін фул-контакт, поінт-файтинг, кік-лайт, музичні форми 19 2013 28 вересня — 5 жовтня Гуаружа лоу-кік, K-1 Анталія 20 2015 Белград чемпіонат у двох частинах Дублін 21 2017 4—12 листопада Будапешт усі дисципліни; 1600+ учасників, 61 країна, 136 комплектів 22 2019 19—27 жовтня Сараєво лайт-контакт, лоу-кік, K-1; 720 учасників 23 листопада — 1 грудня Анталія поінт-файтинг, кік-лайт, фул-контакт, музичні форми 23 2021 18—23 жовтня Лідо-ді-Єзоло усі дисципліни, уперше разом із ветеранами; 1600+ учасників, 65 країн 24 2023 17—26 листопада Албуфейра усі дисципліни, дорослі та ветерани 25 2025 21—30 листопада Абу-Дабі усі дисципліни; 1964 учасники, 85 країн; перший чемпіонат світу з паракікбоксингу Джерела: перелік до 2017 року — за офіційними результатами WAKO та статтями про окремі чемпіонати; 2017—2025 — за повідомленнями WAKO, WAKO Europe та українських джерел.

Україна на чемпіонатах світу

Господар змагань Україна двічі приймала чемпіонат світу WAKO. Київ став господарем десятого чемпіонату 1995 року, перенесеного з Балкан через війну, а Ялта — другої частини чемпіонату 2003 року, де розігрувалися нагороди в лоу-кіку, тайському боксі та музичних формах. Крім того, 1998 року Київ приймав одну з двох частин чемпіонату Європи.

Результати збірної Українські кікбоксери стабільно входять до числа лідерів медального заліку. На чемпіонаті 2017 року в Будапешті збірна України з 35 спортсменів здобула 19 нагород; чемпіоном світу у фул-контакті в категорії понад 91 кг став Іван Ткаченко. На другій частині чемпіонату 2019 року в Анталії українці виграли 15 медалей — одну золоту (Анна Дубіна, фул-контакт, 48 кг), три срібні та одинадцять бронзових.

Найуспішнішим для України став чемпіонат 2025 року в Абу-Дабі: збірна здобула 23 медалі — 8 золотих, 6 срібних і 9 бронзових — і посіла третє місце в загальнокомандному заліку. Чемпіонами світу стали Олександр Дрозд (фул-контакт, 60 кг), Тимур Бриков (фул-контакт, 81 кг), Артем Мельник (фул-контакт, 86 кг), Богдан Ситник (лоу-кік, 71 кг), Святослав Гасюк (лоу-кік, 75 кг), Андрій Сурага (лоу-кік, 91 кг), Роман Щербатюк (K-1, понад 91 кг) та Гліб Мазур (K-1, 63,5 кг). Щербатюк, який на момент перемоги служив у 411-му окремому полку Сил безпілотних систем, того ж року виграв і Всесвітні ігри в Ченду.

Серед українських чемпіонів і призерів чемпіонатів світу WAKO різних років — Олександр Українець, Роман Щербатюк, Роман Головатюк, Орфан Сананзаде, Артем Мельник, Віталій Дубіна, Олеся Булгакова. Головатюк —