Вільгельм фон Врісберг (; 10 лютого 1828, Шваан — 24 квітня 1914, Шарлоттенбург) — німецький штабний офіцер і воєначальник, генерал-лейтенант Прусської армії.

Біографія Вільгельм був сином ланддроста Германа фон Врісберга (1782–1867) та його дружини Луїзи, уродженої Єнц (1792–1858).

Після навчання в реальній школі в Пархімі та кадетській школі в Шверіні, Врісберг 1 липня 1847 року був призначений фенріхом у 1-й мушкетерський батальйон Мекленбург-Шверіна у Вісмарі. Наприкінці квітня 1848 року його підвищено до другого лейтенанта, а наступного року він брав участь у придушенні революції в Бадені, воюючи в битвах під Ладенбургом та Великою Саксонією. З березня по вересень 1850 року Врісберг був призначений до батальйону Ландверу у Шверині, а з січня по серпень 1851 року був відряджений до Зуля для огляду стрілецьких озброєнь. 1 січня 1854 року його перевели до батальйону Гренадерської гвардії, а через два роки він отримав звання першого лейтенанта. В середині квітня його було відряджено до штабу Мекленбурзької дивізії, а згодом призначено ад'ютантом цієї дивізії. Влітку 1860 року Врісберг брав участь у Вюрцбурзькій військовій конференції, а у вересні 1860 року, під час прусських маневрів, його було відряджено до штабу 6-ї дивізії. Після отримання звання гауптмана його було відряджено на стрілецьку фабрику в Шпандау з жовтня по грудень 1862 року, а у вересні наступного року його було відряджено ад'ютантом до Федеральної інспекції у Вюртемберзі. З кінця березня 1866 року Врісберг відновив військову службу на посаді командира роти 1-го піхотного полку. Під час Австро-прусської війни він служив ад'ютантом 2-го резервного армійського корпусу та брав участь у Головній кампанії на цій посаді. Після укладення мирного договору в середині жовтня 1867 року його було відряджено до військового відомства у Шверіні. Після цього, наприкінці січня 1868 року, його було відряджено до Генерального командування 9-го армійського корпусу в Шлезвігу.

Підвищений до звання майора, Врісберг 10 жовтня 1868 року був переведений до Прусської армії, відряджений до Великого Генерального штабу та призначений до Генерального командування 9-го армійського корпусу. 6 квітня 1869 року його було переведено до Генерального штабу 9-го армійського корпусу під командуванням генерала Густава фон Манштайна. На цій посаді він брав участь у битвах під Коломбеєм, Віонвілем, Гравелоттом, Нуасвілем, Орлеаном, Божансі та Ле-Маном, а також в облозі Меца під час Французько-прусської війни 1870/71 років.

13 квітня 1872 року Врісберга перевели до Ерфурта на посаду командира фузіолерного батальйону 3-го Тюринзького піхотного полку № 71. До березня 1876 року він дослужився до звання оберста, а 18 травня 1876 року був призначений командиром 5-го Померанського піхотного полку № 42. 30 серпня 1882 року, все ще служачи підлеглим офіцером свого полку, його спочатку призначили командувати 29-ю піхотною бригадою в Кельні, а 2 вересня 1882 року призначили командиром цього великого підрозділу. Врісберга підвищено до генерал-майора в середині вересня 1882 року. Його командувач генерал Вальтер фон Лое рекомендував Врісберга на посаду коменданта фортеці. Оскільки відповідної посади не було, він подав заяву про відставку та був внесений до резервного списку 8 березня 1887 року із званням генерал-лейтенанта запасу та пенсією.

Сім'я 30 жовтня 1857 року одружився в Шверіні з Доротеєю фон Цюлов (1839—1878), дочкою мекленбурзького генерала піхоти Германа фон Цюлова. В пари народились 3 дітей — Ульріх (1859—1869), Марія Луїза (1861—1898) і Ернст (1862—1927).

Нагороди

Залізний хрест 2-го і 1-го класу Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) Пам'ятна військова медаль за кампанію 1870-71 Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (25 років) Орден Людвіга (Гессен-Дармштадт), лицарський хрест Почесний хрест (Шварцбург) 1-го класу (до березеня 1876) Орден Червоного орла 2-го класу з дубовим листям (1884) Орден Корони (Пруссія) 2-го класу із зіркою (18 січня 1896) Столітня медаль

Примітки

Література

Kurt von Priesdorff: Soldatisches Führertum. Band 9, Hanseatische Verlagsanstalt Hamburg, o. O. [Hamburg], o. J. , , S. 446–448.