19-й піхотний Костромський полк — військова частина Російської імператорської армії. З 1829 р. входив до складу .

Старшинство — 25 червня 1700 р. Полкове свято — 29 червня.

Місця дислокації В 1820 — Рязанської губернії . Другий батальйон полку знаходиться при поселенні 2-ї уланської дивізії. Полк входив до складу 4-ї піхотної дивізії.

Історія 25 червня 1700 р. — князем Рєпніним з рекрутів був сформований полк у складі 10 рот під назвою піхотний Миколи фон-Вердена полк. 1700 р. — полк виступив у похід проти шведів і був 19 листопада 1700 р. у битві під Нарвою. 1701 р. — полк взяв участь у поході князя Рєпніна до Ліфляндії. 1702 р. — найменований полком Дедюта. 10 березня 1708 р. — полк названий Луцьким піхотним полком. 1711 р. — полк брав участь у Прутському поході, 1712 р. — був відправлений до Фінляндії, де ніс службу на галерах і брав участь у кількох експедиціях до Швеції та Аландських островів. 1722 р. 4 роти полку були призначені до складу і, взявши участь у поході до Персії, перебували 23 серпня 1722 р. під час . 9 червня 1724 р. ці роти надійшли на сформування Астрабадського піхотного полку, а замість них при Луцькому полку були сформовані нові роти. Від 16 лютого до 13 листопада 1727 р. полку було присвоєно назву Тульського піхотного полку. 13 листопада 1727 р. полк був найменований Великолуцьким піхотним полком. Під час Кримських походів 1736—1737 рр. полк знаходився в армії графа Мініха і брав участь у штурмі Перекопу, Бахчисараю та Очакова. 17 серпня 1739 р. Великолуцький полк брав участь у битві при Ставучанах та в оволодінні Хотином. У російсько-шведську війну 1741—1742 рр. полк брав участь у . 17 січня 1747 р. полк був приведений у трибатальйонний склад із трьома гренадерськими ротами. У царювання імператора Петра III полк називався з 25 квітня до 5 червня 1762 р. піхотним генерал-майора Ляпунова полком. У 1788 р. полк брав участь у війні зі шведами і перебував у битвах при Утті, Гекфорсі та Пардакоскі. При вступі на престол імператора Павла I полк був приведений у двобатальйонний склад і називався іменами шефів: генерал-майора Глазова Петра (з 31 жовтня 1798 р.), В'яткіна Василя (з 1799 р.) і Кастеллі Степана (з 1800 р.). 31 березня 1801 р. полк знову був названий Великолуцьким та приведений до складу 3 батальйонів. 29 серпня 1805 р. з 6 рот Великолуцького полку та 2 рот Вільманстрандського та Кексгольмського гарнізонних батальйонів, з додаванням рекрутів, був сформований генерал-майором князем трибатальйонний Костромський мушкетерський полк. У 1806 р. Костромський полк, у складі корпусу Беннігсена, брав участь 14 грудня у . При відступі російської армії від Янкова до Прейсиш-Ейлау полк становив ар'єргард загону Барклая де Толлі і протягом 4 днів брав участь у безперервних боях проти французів. 25 січня 1807 р. Костромський полк був атакований при с. Гоф численною кавалерією супротивника і після відчайдушного опору втратив свої прапори. Потім полк бився при Прейсіш-Ейлау, , Гейльсберзі та Фрідланді. Призначені 10 грудня 1809 р. до складу Молдавської армії 1-ї та 2-ї батальйони полку брали участь 22 липня 1810 р. у невдалому штурмі Рущука і втратили понад 80 % особового складу (1 генерал-лейтенант, 3 штаб-офіцера, 26 обер-офицерів и 849 ). У російсько-французьку війну Костромський полк входив до складу 3-ї резервної армії та взяв участь у битвах при Городечні, Вижві та Стахові. У 1813 р. полк знаходився при і в , де відбив 2 гармати. У битві за Бауцен Костромській полк прикривав батарею біля с. Глейна і затримав наступ Нея. Призначений до складу Сілезької армії, полк брав участь потім у і 20 грудня перейшов Рейн. Кампанія 1814 р. була ознаменована участю полку в битвах при Брієнні, , і . В останній битві Костромської полк був відрізаний французами, але, втративши близько 60 % особового складу, пробився багнетами до своїх військ. За відмінності, проявлені в наполеонівських війнах, полку були надані Георгіївські труби, які, за Високим наказом, були замінені 16 червня 1833 р. знаками на головні убори з написом «За відзнаку». 30 червня 1828 р. 1 і 2 батальйони полку виступили в похід проти турків і, перейшовши Дунай у Калараш, брали участь в облозі Сілістрії. 1829. — Костромський полк був призначений до складу військ, які блокували Журжу. З початком польського антиросійського повстання 1830—1831 р. полк був призначений у Литву та брав участь у багатьох сутичках із повстанцями. 28 січня 1833 р., при переформуванні всієї піхоти, полк з приєднанням до нього батальйонів 9-го єгерського полку був найменований Костромським єгерським полком і приведений до складу 4 діючих і 2 резервних батальйонів. (9-й єгерський полк був сформований 17 травня 1797 р., під назвою 10-го єгерського полку, і старшинство його зберігається в ). 2 квітня 1833 р. генерал-ад'ютант князь О. Г. Щербатов, який формував полк в 1805 р., був призначений шефом Костромського полку і перебував у цьому званні до своєї кончини, що настала 15 грудня 1848 р. У 1849 р., з нагоди війни проти Угорщини, полк виступив у похід і брав участь при переправі через Тису та у . У 1854 р. Костромський полк, який перебував у Люблінській губернії і містив наглядові пости на австрійському кордоні, був призначений на посилення військ у Криму. 27 липня 1855 р. полк прибув на позицію біля р. Кача та 4 серпня взяв участь у бою на р. Чорній. Цього дня Костромський полк, висланий на підкріплення правого флангу, героїчно атакував та втратив вбитими 26 офіцерів та 900 . Після відступу на р. Кача полк знаходився на позиції у і, зважаючи на значні втрати, був приведений у 2-батальйонний склад. 25 серпня полк вступив до м. Севастополя і 27-го витримав запеклий бій за батарею Жерве П. Л. За виявлену в цей день мужність полку була надана відзнака 20 серпня 1856 р. «похід за військову відмінність». 17 квітня 1856 р., після знищення єгерських полків, полк був найменований Костромським піхотним полком і приведений до складу 4 батальйонів із 4 стрілецькими ротами. 6 квітня 1863 р. з 4-го батальйону та осіб було сформовано Костромський резервний полк, названий 13 серпня 1863 р. . У 1863 р. на початку антиросійського польського повстання роти полку були несподівано атаковані повстанцями та втратили 1 штаб-офіцера та 18 . Відряджений потім у Седлецьку губернію, Костромський полк взяв діяльну участь у придушенні польського повстання та брав участь у численних сутичках та пошуках. 25 березня 1864 р. до назви полку було додано № 19. У 1877—1878 рр. — у російсько-турецьку війну полк брав участь у 8 липня і втратив у ньому свого полкового командира, полковника Клейнгауза, 23 офіцери та 914 . Після здачі Плевни полк здійснив зимовий похід через Балканські гори та брав участь 19 грудня у . За участь у війні в 1877 р. полку був наданий Георгіївський прапор з написами: «За перехід через Балкани 1877 р. і за Ташкісен» та «1700—1850». У 1879 р. з 3 стрілецьких рот і новоствореної 16-ї роти був сформований 4-й батальйон. У 1884 полк отримав новий прапор, на якому були зображені апостоли Петро і Павло, а над ними Господь Саваоф Звегинцов В. В., «Знамена и штандарты русской армии (XVI век — 1914 г.) и морские флаги». — : Русский путь, 2008. — ,  — 319 с. — С. 137.. 25 червня 1900 р. полк святкував 200-річний ювілей і отримав новий Георгіївський прапор із написом: «За перехід через Балкани 1877 р. і за Ташкісен» та «1700—1900», з Олександрівською стрічкою. 1905 р. — під час російсько-японської війни Костромський полк був відмобілізований, наприкінці 1904 р. передислокований на театр військових дій, але в боях участі не брав. Брав участь у Першій світовій війні у складі . Брав участь у Галицькій битві. Полк — учасник Таневського бою 18 — 25 червня 1915 р.

Командири 29.08.1805 — 21.04.1808 — майор (з 12.12.1807 підполковник) Фітцнер Василь Християнович 12.05.1808 — 29.08.1814 — підполковник (з 30.08.1811 полковник, з 15.09.1813 генерал-майор) Гейденрейх Іван Григорович 29.08.1814 — 12.05.1815 — підполковник Протопопов Іван Петрович 08.05.1816 — 20.12.1822 — підполковник (з 23.04.1818 полковник) барон Врангель Людвіг Андрійович 20.12.1822 — 28.02.1829 — полковник Слатвінський Михайло Іванович 22.04.1829 — 02.04.1833 — підполковник (з 06.01.1833 полковник) Бурман Олександр Єрмолаєвич 02.04.1833 — 04.05.1836 — полковник Вишковський Антон Йосипович 06.06.1836 — 21.03.1841 — полковник (з 14.04.1840 генерал-майор) Щетинін Василь Миколайович 26.05.1841 — 20.04.1851 — полковник (з 06.12.1850 генерал-майор) Броссе Павло Християнович (Федорович) 15.05.1851 — 18.12.1854 — полковник (з 26.11.1852 генерал-майор) Корнілович Петро Петрович 18.12.1854 — 30.08.1855 — полковник Бедряга Єгор Іванович 30.08.1855 — 17.04.1859 — підполковник (з 18.03.1856 полковник) Ернрот Магнус Густавович 17.04.1859 — 19.03.1865 — полковник Черницький Олександр Йосипович 18.03.1865 — 09.12.1869 — полковник Іванов Олександр Васильович 13.12.1869 — 13.04.1870 — полковник Еммануель Олександр Єгорович 13.04.1870 — 08.07.1877 — полковник Клейнгауз Ігнатій Михайлович 15.07.1877 — 04.08.1878 — полковник Гудим Олександр Якович 04.08.1878 — 15.05.1880 — полковник Беневський Аркадій Семенович 05.06.1880 — 01.07.1888 — полковник Попов Олександр Миколайович 25.07.1888 — 18.09.1897 — полковник Курч Степан Йосипович 25.09.1897 — 11.11.1900 — полковник фон Герсдорф Олександр-Ернест Олександрович 05.12.1900 — 12.12.1905 — полковник Воронов Микола Олександрович 08.07.1906 — 01.04.1908 — полковник Путінцев Микола Дмитрович 30.04.1908 — 08.06.1913 — полковник (з 13.04.1913 генерал-майор) Симон Антон Петрович 20.06.1913 — 09.07.1915 — полковник (з 16.05.1915 генерал-майор) Никольський Костянтин Володимирович 09.07.1915 — 02.08.1915 — полковник Московкін Василь Вікторович 02.08.1915 — 25.02.1916 — полковник Євтін Іван Степанович 26.02.1916 — 07.02.1917 — полковник Петров Федір Андрійович 21.03.1917 — хх.хх.хххх — полковник Шавердов Павло Григорович

Відомі люди, які служили в полку

Блюхер Василь Костянтинович Котовський Григорій Іванович П'ятибоков Іоанн Матвійович (капелан) Ремболович Іван Семенович Сергєєв-Ценський Сергій Миколайович Фененко Володимир Іванович Хіміч Микола Іванович Черняк Тимофій Вікторович Шанін Петро Миколайович

Примітки

Джерела Богданович В., «Краткая история 19-го пехотного Костромского полка с 1805 по 1900 гг.», Житомир, 1900 г.

Присненко К. К., «Первая Плевна и 19-й Пехотный Костромской полк в Русско-Турецкую войну 1877—1878 года». , 1900 г.

Посилання 19-й пехотный Костромской полк на сайте «Русская Императорская армия».