Вестерботтенський сир або, як його називали раніше, буртрескський сир () — це твердий сир із регіону Вестерботтен, Швеція.
Опис Це твердий сир із коров'ячого молока з дрібними вічками і щільною та зернистою текстурою. Як і під час виготовлення чеддеру, сирне зерно нагрівають, подрібнюють і перемішують перед тим, як відправити сир під прес та на дозрівання. Сир має насичений смак, який описують як схожий на пармезан — солонуватий, але з вираженими гіркуватими нотками. Він має світло-жовтий колір і жирність 31%.
Виробництво Вестерботтенський сир виготовляють лише з молока корів породи Норрланд на молочному заводі у селі муніципалітету Шеллефтео. Під час зварювання суміш безперервно помішують і декілька разів нагрівають, що є унікальною особливістю саме вестерботтенського сиру. Після цього починається добовий процес пресування, під час якого сир декілька разів перевертають для видалення сироватки. На сир наносять маркування з датою, вмістом жиру та номером партії зварювання.
Після трьох днів перебування в сольовому розчині сир перевозять на склад у (між містами Умео та Шеллефтео), де він «відпочиває» 18 днів для підсихання перед першим покриттям воском. Протягом цих 18 днів сир щодня перевертають. Після воскування його переміщують до сховища для дозрівання. Вестерботтенський сир повинен витримуватися щонайменше 12 місяців, але зазвичай період дозрівання становить 14 місяців.
Сир вважається готовим, коли він успішно проходить перевірку за смаком, запахом, консистенцією, текстурою та зовнішнім виглядом. Лише ті сири, які відповідають усім цим вимогам, мають право називатися вестерботтенськими.
Історія Вестерботтенський сир з'явився у 1872 році в селі Буртреск. Винахідницею цього сиру вважають старшу молочницю сироварні Гaммельбю — Ульріку Елеонору Ліндстрем (1835–1892), яка відкрила особливий метод багаторазового нагрівання сирної маси під час перемішування. Згідно з легендою, рецепт виник випадково — Ульріка відволіклася від нагляду за сироварним чаном (ходили чутки, що через залицяння молодого помічника), і сирна маса декілька разів охолоджувалася та знову нагрівалася. Результат вийшов зовсім не таким, як планувалося, але сир виявився надзвичайно смачним і швидко здобув популярність по всій країні. Справжню історію виникнення цього сиру, найімовірніше, вже ніколи не вдасться з'ясувати остаточно — вважається, що це занадто складний технологічний процес, щоб бути просто результатом випадковості чи помилки.
На початку XX століття вестерботтенський сир виробляли на багатьох сироварнях, і його якість суттєво різнилася. Щоб гарантувати якість продукту, Юхан Бекселіус у 1910 році подав заявку на реєстрацію торгової марки «Wästerbottens fetost, så kallad Burträskost» («Жирний сир Вестерботтена, так званий буртрескський сир»). Відтоді коронована літера «W» прикрашає кожну головку сиру, а його якість залишається незмінною. Торгові марки «Nationalosten» та «Västerbottensost» належать молочній компанії «Norrmejerier», і сир виробляється виключно на їхній сироварні в Буртреску.
Значення Завдяки своєму знаменитому продукту компанія «Norrmejerier» з 1990 року є . Сир подавали на багатьох офіційних обідах та урочистостях при дворі, наприклад, на весіллі принцеси Мадлен з Крісом О'Ніллом 8 червня 2013 року. Сир також подавали на Нобелівських бенкетах та інших королівських прийомах.
З 2014 року вестерботтенський сир внесено до списку як продукт, що може претендувати на отримання статусу захищеного позначення походження або географічного зазначення відповідно до правил ЄС. З 2022 року це єдиний шведський сир, який має право офіційно називатися «національним сиром» ().
Багато шведів вважають вестерботтенський сир «королем сирів», і попит на нього часто перевищує обмежені обсяги виробництва. Сьогодні «Västerbottensost» є одним із найпопулярніших брендів у Швеції. У Швеції цей сир їдять цілий рік, але найбільше він асоціюється зі шведськими традиційними святами, такими як Мідсоммар, початок сезону ловлі раків, Різдво, Новий рік та Великдень, а також як складова класичної закуски «S.O.S.» (Smör, Ost, Sill — хліб із маслом, сир та оселедець) у традиційних ресторанах. З 1990-х років його часто подають у вигляді (), особливо до ракової вечірки та інших свят, начинка якого складається з самого сиру, вершків, яєць та чорного перцю.
Див. також Шведська кухня Вестерботтенський пиріг
Джерела