Стара церква (, ) — дерев'яна лютеранська церква у Гельсінкі — столиці Фінляндії. Побудована у неокласичному стилі 1826 року за проєктом Карла Людвіга Енгеля. Планувалася як тимчасова церква до завершення будівництва Кафедрального собору Святого Миколая, проте залишена через стрімке зростання населення Гельсінкі.
Історія Станом на початок XIX століття на Сенатській площі в Гельсінкі, збудована 1727 року, стала замалою для проведення богослужінь через зростання чисельності міського населення та кількості парафіян. У зв'язку з цим було вирішено знести церкву та побудувати більший храм — собор Святого Миколая. На час будівництва собору (зрештою, воно тривало до 1852 року) вирішено звести тимчасовий храм для парафіян. До нього зі старої знесеної церкви перенесли панікадило, лавки, орган тощо. Донині у Старій церкві збереглася (підвищення для проповідей), перенесена з церкви Ульріки ЕлеонориEino E. Suolahti. Helsingin neljä vuosisataa, 2. painos. Otava, 1972. s. 193. . .
Повністю дерев'яну церкву звели протягом 1824—1826 років за проєктом архітектора Карла Людвіга Енгеля. На його рисунках церква була позначена як тимчасова церква Гельсінкі. Назва Стара церква з'явилася лише у 1860-х роках. Початково церква не мала дзвонів. Освячення відбулося 17 грудня 1826 року.
Вівтарну картину для церкви під назвою «Ісус благословляє дітей» створив у 1846—1848 роках. Роботу спершу замовляли для нового Кафедрального собору, проте, зрештою, помістили на вівтарі Старої церкви. 1869 року шведський органобудівник створив новий орган із 36.
Парк Храм розташований посеред парку Старої церкви (). Парк також відомий під назвою «парк чуми» (), оскільки поруч із ним поховано понад тисяча жертв епідемії чуми 1710 року. Територія, де розміщений сучасний парк, з 1780-х до 1829 року була цвинтарем. Також у парку поховані учасники громадянської війни у Фінляндії 1918 року та війни за незалежність Естонії 1919 року.
Галерея
Примітки