Московський лейб-гвардії полк — гвардійський піхотний полк (окрема військова частина) Російської імператорської армії, у складі .
Дислокація, роки:
1817—1890 рр. — Санкт-Петербург, казарми місцевих військ (набережна р. Фонтанки, будинок № 90); 1890—1918 рр. — Санкт-Петербург, власні казарми (проспект «Большой Сампсонієвський», будинки № 59 — № 63).
Історія
Лейбгвардійська військова частина (полк) сформована 7 листопада 1811 з 2-го батальйону як Лейбгвардії Литовський полк, під цим найменуванням він брав участь у російсько-французькій війні в 1812 р., у Бородінській битві отримавши «бойове хрещення» в каре на Семенівських висотах, під інтенсивним артилерійським вогнем відбиваючи атаки французької важкої кавалерії полк втратив більше половини особового складу, командир полку — полковник Удом Іван Федорович — був поранений).
У період 1813—1814 років Лейбгвардійський полк брав участь у битвах при , Бауцені, під Дрезденом, Кульмом, Лейпцигом та Парижем.
12 жовтня 1817 р. Найвищим наказом перейменований в Лейбгвардії Московський полк (на честь битви під Москвою, де полк здобував собі славу і трохи пізніше отримала назву «Бородинської битви»), а на основі його 3-го батальйону у м. Варшаві сформований новий Лейбгвардії Литовський полк.
14 грудня 1825 р. 800 солдатів полку з агітації штабс-капітана Олександра Бестужева, взяли участь у повстанні декабристів, відмовилися приймати присягу імператорові та першими з військових частин виступили на Сенатську площу під командуванням Олександра Бестужева, Михайла Бестужева та Дмитра Щепіна-Ростовського. При цьому Щепін-Ростовський завдав шабельного удару командирові 1-ї бригади , в яку тоді входив полк, генерал-майору Василю Шеншину, командиру полку барону Петру Фредеріксу, а також його заступнику підполковнику Павлу Хвощинському.
Після обстрілу повсталих декабристів картеччю, М. Бестужев відвів роти Московського полку на кригу р. Неви з метою захопити Петропавлівську фортецю, але лід проломився, і солдати рятувалися безладно. М. Бестужев намагався ховатися приватними квартирами, але потім добровільно здався. Внаслідок придушення повстання декабристів артилерійським вогнем з числа повсталих «московців» загинуло 93 рядові чини. Частина тих, хто залишився живим після слідства, були переведені служити на Кавказ.
На початку 1826 р. з нижніх чинів і офіцерів гвардії, «мимоволі впали в провину» 14 грудня 1825 р. був сформований Лейбгвардії Зведений полк. До складу полку увійшов другий батальйон Лейбгвардії Гренадерського полку і три роти другого батальйону Лейбгвардії Московського полку, а також кілька осіб з навчального Карабінерного полку. Наприкінці зими 1826 р. полк був відправлений на Кавказ, для участі у відображенні нападу персів, щоб «змити провину кров'ю».
1827 р. — війна проти Персії. З початку 1827 р. в Лейбгвардії Зведений полк стали надходити колишні солдати Лейбгвардії Семенівського полку, відправлені на Кавказ за участь у «» 1820 р. (усього 145 осіб). На початку 1828 р. до полку стали надходити також колишні солдати Лейбгвардії Московського і Гренадерського полків і Гвардійського екіпажу, виключені з гвардії та відправлені на Кавказ за участь у подіях грудня 1825 р. (всього 581 особа). З цих солдатів було сформовано гренадерську роту батальйону Лейбгвардії Московського полку, а також посилено інші роти Лейбгвардії Зведеного полку.
У 1828 р. похід до Туреччини. Наприкінці 1828 р. полк повернувся до Санкт-Петербургу і його батальйони були приєднані до своїх полків.
Пізніше формування брало участь:
1828—1829 роки — війна проти Туреччини. 1830—1831 роки — придушення Польського повстання. 1863 р. — придушення Польського повстання. 1877—1878 роки — війна проти Туреччини. 1914—1918 роки — Перша світова війна. Полк зазнав тяжких втрат. Частина відзначилася під час бою при Тарнавці 26 — 27 серпня 1914 р. (у Галиційському бою ), зазнавши важких втрат і взявши значні трофеї .
Московський полк — активний учасник Красноставського бою в липні 1915 р., під час якого бився біля села Бзіте . Брав участь у Люблін-Холмській битві того ж місяця . Бився у Віленській операції у серпні — вересні 1915 р. і на р. Стоході в липні 1916 р.
Солдати батальйону «москвичів», у Петрограді, брали активну участь у Великій смуті, у лютому 1917 р.
Наказом Комісара з військових справ Петроградської Трудової Комуни № 144, від 7 червня 1918 р. полк було розформовано.
У період 1918—1920 років — полк відновлено у складі батальйону 2-го Зведеного гвардійського полку ЗСПР.
1921 — кадри полку у складі взводу зведено-гвардійського батальйону в м. Галліполі. 9 жовтня 1921 р. — створено «Товариство офіцерів Лейбгвардії Московського полку в еміграції».
Командири (Командувач у термінології до 1917 р. означав тимчасового виконувача обов'язків командира. З 1820-х років посаді командира гвардійського полку відповідав чин генерал-майора, і при призначенні на цю посаду полковників вони залишалися командувачами до моменту отримання звання генерал-майора).
19.11.1811 — 13.04.1819 — флігель-ад'ютант полковник (з 21.11.1812 генерал-майор) Удом Іван Федорович 13.04.1819 — 19.03.1826 — полковник (з 19.03.1820 генерал-майор, з 15.12.1825 генерал-ад'ютант) барон Фредерікс Петро Андрійович 15.12.1825 — 19.03.1826 — командувач флігель-ад'ютант полковник (з 01.01.1826 генерал-майор) Геруа Олександр Клавдійович 19.03.1826 — 03.05.1833 — генерал-майор Крафстрем Євстафій Борисович 03.05.1833 — 04.08.1839 — генерал-майор Штегельман Павло Андрійович 25.06.1833 — 26.08.1833 — командувач генерал-майор Марков Петро Антонович 27.04.1837 — 03.04.1838 — командувач полковник Румянцев Павло Петрович 03.04.1838 — 04.08.1839 — командувач полковник Довбишев Григорій Данилович 04.08.1839 — 01.01.1847 — генерал-майор Поляков Петро Григорович 05.05.1845 — 09.01.1847 — командувач генерал-майор Кушелєв Андрій Сергійович 09.01.1847 — 27.03.1855 — генерал-майор Кушелєв Андрій Сергійович 30.08.1854 — 27.03.1855 — командувач полковник Іванов Василь Олександрович 27.03.1855 — 28.01.1857 — генерал-майор Малиновський Антон Петрович 28.01.1857 — 15.08.1863 — генерал-майор (з 08.11.1862 зарахований до Свити Й. І.В.) Ведемейєр Микола Олександрович 30.08.1863 — 24.05.1869 — генерал-майор Ріман Карл Федорович 24.05.1869 — 09.03.1875 — флігель-ад'ютант полковник (з 02.01.1870 генерал-майор Свити Й. І.В.) Бюнтинг Георгій Карлович 11.03.1875 — 27.10.1877 — генерал-майор Свити Й. І.В. Брок Микола Петрович 27.10.1877 — 01.01.1883 — флігель-ад'ютант полковник (з 10.02.1878 генерал-майор Свити Й. І.В.) Гриппенберг Оскар-Фердинанд Казимирович 13.01.1883 — 08.10.1889 — генерал-майор Квіцінський Йосип Онуфрійович 08.10.1889 — 22.11.1893 — генерал-майор фон Енден Петро Петрович 22.11.1893 — 31.05.1895 — генерал-майор Глазов Володимир Гаврилович 31.05.1895 — 24.11.1899 — генерал-майор Дзічканець Олексій Йосипович 24.11.1899 — 02.06.1904 — полковник (з 09.04.1900 генерал-майор) Пихачов Микола Аполлонович 02.06.1904 — 12.05.1907 — генерал-майор Бєлов Володимир Володимирович 12.05.1907 — 07.11.1909 — генерал-майор Слюбарський Костянтин Андрійович 07.11.1909 — 04.11.1910 — генерал-майор Скопінський-Штрик Олександр Олександрович 04.11.1910 — 06.03.1913 — генерал-майор Гутор Олексій Євгенович 06.03.1913 — 22.01.1915 — генерал-майор Міхельсон Олександр Олександрович 22.01.1915 — 25.05.1917 — полковник (з 22.03.1915 генерал-майор) Гальфтер Віктор Петрович 26.05.1917 — 22.08.1917 — командувач полковник Різников Борис Миколайович 22.08.1917 — 01.12.1917 — командувач полковник Слащов Яків Олександрович
Відомі люди, які служили в полку
Бестужев Михайло Олександрович Дукельський Семен Семенович Захаров Костянтин Іванович Кармалін Микола Миколайович Крживоблоцький Яків Степанович Лебедєв Павло Павлович Лорер Микола Іванович Микола Момбеллі Наришкін Михайло Михайлович Одинцов Дмитро Олександрович Пантелеймонов Георгій Михайлович Пестель Павло Іванович Фролов Валеріан Олександрович
Примітки
Джерела Дмитриев М. М., «Краткая история лейб-гвардии Московского полка с 1811 г. по 1883 год» / (Л.-гв. Моск. полка штабс-кап. М.М. Дмитриев). - : типо-лит. П.И. Шмидта, 1883. - 14 с. Пестриков Н. С., «История лейб-гвардии Московского полка». , 1903—1904. Лейб-Гвардии Московский полк 7.XI.1811-7.XI.1936 Памятка. Париж, 1936 г. Львов С. В., «Литовский лейб-гвардии полк» // Отечественная война 1812 года. Энциклопедия / В. М. Безотосный (руководитель авторского коллектива). — : «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 2004. — С. 422. — 880 с. — .
Посилання
История полка Архив Объединения Лейб-гвардии Московского полка в Париже Памятник Лейб-гвардии Литовскому полку от Лейб-гвардии Московского полка Обмундирование обр. 1910 года Памятка лейб-гвардии Московского полка — 1811—1936 // Битва Гвардий — https://btgv.ru/history/rare/memo-of-the-life-guards-of-the-moscow-regiment-1811-1936/