Громадянська війна в Палестині — це збройний конфлікт у Державі Палестина, який триває з 3 грудня 2006 року. Війна виникла внаслідок протистояння двох ключових політичних сил у палестинському національно-визвольному русі: ісламістського ХАМАС та лівонаціоналістичного ФАТХ. На сьогодні головним наслідком активної стадії конфлікту, що тривала із грудня 2006 по листопад 2007 року, став фактичний розкол Держави Палестина на два відокремлені анклави: Сектор Гази, який перебуває під владою ХАМАС, та Західний берег річки Йордан під контролем профатхівської Палестинської національної адміністрації.

Історія

Передумови ФАТХ є лівонаціоналістичною світською політичною організацією, яка включає однойменну парламентську партію та входить до Організації визволення Палестини як її найбільша фракція. Вона публічно виступає за дотримання Ословських угод, припинення терористичної боротьби та негласно — за співіснування з Ізраїлем. Проте до початку громадянської війни Палестинська національна адміністрація, очолювана ОВП, суттєво не протидіяла терористичній діяльності як підконтрольних ФАТХ формувань («Танзім» та «Бригади мучеників Аль-Акси»), так і незалежних від них сил (ХАМАС, «Ісламський джихад» та Народний фронт визволення Палестини).

Натомість ХАМАС, як ісламістська альтернатива Організації визволення Палестини, стояв на протилежних засадах. Насамперед ХАМАС не визнавав Ословських угод і був категорично проти будь-яких домовленостей з Ізраїлем. Основоположні програмні переконання ХАМАС були викладені в простій тезі його засновника, шейха Ахмеда Ясіна: звільнення всієї Палестини від моря і до річки Йордан. На відміну від ОВП та НФВП, ХАМАС цілеспрямовано відкидав світський шлях розвитку Палестини, ставлячи за мету розбудову держави, заснованої на принципах ісламу.

25 січня 2006 року на території Палестини пройшли вибори до Палестинської законодавчої ради, за результатами яких ФАТХ, набравши 41,43 %, з мінімальним відривом поступився руху ХАМАС (44,45 %). Вже у лютому того ж року дві політичні сили розпочали переговори щодо формування уряду. Зрештою ФАТХ вийшов із переговорного процесу, відмовившись створювати спільний уряд, тож 29 березня 2006 року ХАМАС сформував власний уряд, який одразу почали саботувати ФАТХ та інші парламентські партії.

Після формування підконтрольного ХАМАС уряду міжнародна спільнота наклала санкції на Палестинську національну адміністрацію.

Хід подій З грудня 2006 року між силами прихильників ХАМАС, який оснащували Іран та, за деякою інформацією, Сирія Башара аль-Асада, і силами прихильників ФАТХ розпочалися сутички у Секторі Гази. Проте вони не мали розмаху повноцінних бойових дій, а радше нагадували напівпартизанські рейди та взаємні замахи на посадових осіб.

Перша велика сутичка між силами прихильників ХАМАС та Президентською гвардією Палестини відбулася 14 грудня 2006 року на прикордонному пункті Рафах. Причиною загострення стало блокування ізраїльськими силовиками прем'єр-міністра від ХАМАС Ісмаїла Ханії, який перевозив із собою з-за кордону пожертви від симпатиків руху. У відповідь на цю новину бойовики ХАМАС вирішили взяти штурмом пропускний пункт, який охороняла Президентська гвардія Палестини.

8 лютого 2007 року в Мекці за посередництва Саудівської Аравії було укладено угоду між ХАМАС і ФАТХ. Вона передбачала створення палестинського уряду національної єдності, а також містила кроки щодо припинення міжусобного насильства. Безпосередньо уряд національної єдності було сформовано 17 березня.

Паралельно з укладенням угоди та формуванням нового уряду в Секторі Гази тривали бої. Хоча як ХАМАС, так і ОВП намагалися зупинити кровопролиття, оголошуючи перемир'я, но жодне з них не протрималося довше кількох днів.

Під час боїв 10–15 червня 2007 року ХАМАС зумів відтіснити Президентську гвардію Палестини та взяти під контроль головну магістраль півночі-півдня і прибережну дорогу. За даними Міжнародного комітету Червоного Хреста, лише за тиждень боїв до 15 червня загинуло 118 людей, а понад 550 отримали поранення.

У відповідь на просування сил ХАМАС 14 червня 2007 року президент Палестини Махмуд Аббас оголосив про розпуск уряду національної єдності та запровадження надзвичайного стану. Прем'єр-міністра Ісмаїла Ханію було відправлено у відставку, а президент Аббас почав керувати автономією через президентські укази. Вже наступного дня, 15 червня, він призначив Салама Файяда новим прем'єр-міністром і доручив йому сформувати уряд, який одразу визнала міжнародна спільнота.

До кінця жовтня 2007 року керівництво ХАМАС заявило про повний контроль над територією Сектору Гази.

З 17 жовтня 2007 року по щонайменше 1 січня 2008 року в Секторі Гази тривали бої між силами ХАМАС та прихильниками ФАТХ. Водночас ФАТХ мобілізовував своїх симпатиків для проведення у Газі мирних демонстрацій на свою підтримку, проте вони жорстоко придушувалися силами ХАМАС. Зокрема, 12 листопада ХАМАС силою розігнав 200-тисячну демонстрацію прихильників ФАТХ у місті Газа

23 березня 2008 року в єменському Сані ХАМАС і ФАТХ підписали угоду, яка фактично мала стати актом про примирення. Вона передбачала повернення Сектору Гази до статусу-кво, що існував до подій червня 2007 року, проте на практиці ці домовленості так і не були реалізовані.

8 листопада 2008 року черговий раунд переговорів щодо міжпалестинського примирення, який мав відбутися в Каїрі, було скасовано після того, як ХАМАС оголосив їм бойкот. Причиною демаршу став протест проти затримання сотень членів руху силами безпеки, підконтрольними президенту Махмуду Аббасу.

Див.також

Битва за Газу

Примітки